Тразикор

Неселективний бета-адреноблокатор з власною СМА. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Неселективно блокуючи бета-адренорецептори (75% бета1- і 25% бета2-адренорецепторів), зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, внаслідок чого знижується внутрішньоклітинний потік Ca2+. Виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію (зменшує ЧСС, пригнічує провідність і збудливість, знижує скоротливість міокарда).

Маючи помірну внутрішню СМА, знижує ЧСС і МОК меншою мірою, ніж ЛЗ без цієї властивості.

ОПСС на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 год) збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів і усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 доби повертається до вихідного, а при тривалому призначенні знижується.

Гіпотензивний ефект пов'язаний зі зменшенням МОК, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має більше значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь на зниження АТ) та впливом на ЦНС. Завдяки внутрішній СМА виявляє прямий дилатуючий вплив на периферичні судини.

Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення ЧСС (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) і зниження скоротливості. Ступінь зменшення ЧСС визначається станом симпатичної системи в спокої. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в ЛШ і збільшення розтягнення м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих з ХСН.

Антиаритмічний ефект визначається пригнічуючою дією на такі фактори, як активність симпатичної нервової системи і цАМФ, які відіграють важливу роль у виникненні фібриляції шлуночків при ішемії міокарда і підвищеному АТ; зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного і ектопічного водіїв ритму і уповільненням AV проведення. Пригнічує проведення імпульсу в антеградному і меншою мірою ретроградному напрямках через AV вузол і по додаткових шляхах.

В цілому, внутрішня СМА обмежує використання окспренололу як антиаритмічного ЛЗ (ЧСС і скоротливість міокарда в спокої не змінюється, бета-блокуюча активність проявляється при фізичних і емоційних навантаженнях, коли підвищується концентрація катехоламінів). Мембраностабілізуюча дія клінічного значення не має.

Підвищує концентрацію ТГ і ЛПНЩ, знижує - ЛПВЩ (вплив на ліпідний обмін виражено слабше, ніж у бета-адреноблокаторів без СМА).

Блокада бета-адренорецепторів триває протягом 12 год

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Для дорослих:

• гіпертонічної хвороби;
• стабільної стенокардії;
• ризику рецидиву інфаркту (для попередження повторного);
• порушення ритму (мерехтіння і тріпотіння передсердь, напади надшлуночкової і шлуночкової тахікардії) при протипоказаннях до основних антиаритмічних засобів;
• тахікардії і гіпертензії при анемії, тиреотоксикозі, пролапсі мітрального клапана, гіпертрофічній кардіоміопатії (симптоматичне лікування);
• старечого, ідіопатичного (невідомого походження) тремтіння рук;
• феохромоцитоми (тільки разом з альфа-адреноблокаторами).

- серцева недостатність (гостра або хронічна декомпенсована);
- атріовентрикулярна блокада 2 і 3 ступеня, синоатріальна блокада, слабкість синусового вузла;
- брадикардія з частотою пульсу нижче 40 ударів на хвилину;
- варіантна стенокардія Принцметала;
- кардіогенний шок;
- ацидоз (закислення крові);
- артеріальна гіпотензія, особливо при гострому порушенні коронарного кровообігу;
- бронхоспазм, бронхіальна астма;
- закупорка артерій нижніх кінцівок при атеросклерозі, ендартеріїті;
- цукровий діабет з недостатньою компенсацією гіперглікемії.

З обережністю можливе застосування препарату (за умови моніторингу ЕКГ, тиску, пульсу, аналізів крові) у дитячому, похилому віці та при наступних патологіях:

- алергічні реакції;
- недостатність кровообігу, роботи печінки, нирок;
- синдром Рейно;
- тиреотоксикоз;
- псоріаз;
- міастенія.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

• З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, слабкість, втомлюваність, розлад сну, дратівливість, емоційна лабільність, периферична нейропатія, парестезії, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації.
• З боку органів ШКТ: сухість у роті, неприємні відчуття в животі, нудота, блювання, пронос або запор.
• З боку респіраторної системи: задишка, бронхоспастичні реакції.
• З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): відчуття серцебиття, симптоматична брадикардія, серцева недостатність, AV блокада, гіпотензія, загострення переміжної кульгавості, лейкопенія, тромбоцитопенія.
• З боку опорно-рухового апарату: артралгія, судоми.

Інші: алергічні реакції, синдром відміни, гіпер- або гіпоглікемія, зниження лібідо, імпотенція

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить окспренолол — 20 мг, 40 мг, 80 мг ; в коробці 2 блістери по 20 шт.