Тофацитиніб
Tofacitinib
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Яквінус, Тофацитиніба цитрат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Tofacitinibi 0,01 №20
D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу.
D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Селективний імунодепресант. Тофацитиніб є потужним, селективним інгібітором сімейства янус-кіназ, що має високу селективність щодо інших кіназ геному людини. За результатами дослідження кіназ тофацитиніб інгібує янус-кінази 1, 2, 3 і меншою мірою - тирозин-кіназу-2. У тих клітинах, де янус-кінази передають сигнал парами, тофацитиніб переважно інгібує передачу сигналу гетеродимерних рецепторів, пов'язаних з янус-кіназою-3 і/або янус-кіназою-1, маючи функціональну селективність щодо рецепторів, які передають сигнали через пари янус-кінази-2. Інгібування янус-кінази-1 і янус-кінази-3 під дією тофацитинібу блокує передачу сигналу через загальні рецептори, що містять гамма-ланцюги, щодо кількох цитокінів, включаючи ІЛ-2, -4,-7,-9, -15 і -21. Ці цитокіни виконують інтегруючу роль у процесах активації лімфоцитів, їх проліферації, функціонування та гальмування передачі сигналу, що призводить до модулювання різноманітних аспектів імунної відповіді. Крім того, інгібування янус-кінази-1 призводить до ослаблення передачі сигналу під дією додаткових провоспалювальних цитокінів, таких як ІЛ-6 і ІФН-γ. При більш високій експозиції препарату інгібування передачі сигналу янус-кінази-2 призводить до інгібування передачі сигналу еритропоетину.
Лікування тофацитинібом супроводжується дозозалежним зниженням циркулюючих натуральних кілерів CD16/56+. Розрахункове максимальне зниження досягається через приблизно 8-10 тижнів після початку терапії. Описані зміни зазвичай вирішуються через 2-6 тижнів після закінчення терапії. Лікування тофацитинібом супроводжувалося дозозалежним підвищенням кількості В-клітин. Зміни кількості циркулюючих Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій були незначними і непостійними. Клінічне значення цих змін невідоме. Зміна загального сироваткового рівня IgG, М і А протягом 6-місячного періоду лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом була невеликою, незалежною від дози і схожою з такою при застосуванні плацебо.
Після лікування тофацитинібом пацієнтів з ревматоїдним артритом відзначалося швидке зниження сироваткового С-реактивного білка (С-РБ), що зберігалося протягом усього періоду лікування. Зміни рівня С-РБ, відзначені при лікуванні тофацитинібом, не проходили протягом 2 тижнів після відміни терапії, що свідчить про більшу тривалість фармакодинамічної активності порівняно з T1/2.
Лікування тофацитинібом супроводжується дозозалежним зниженням циркулюючих натуральних кілерів CD16/56+. Розрахункове максимальне зниження досягається через приблизно 8-10 тижнів після початку терапії. Описані зміни зазвичай вирішуються через 2-6 тижнів після закінчення терапії. Лікування тофацитинібом супроводжувалося дозозалежним підвищенням кількості В-клітин. Зміни кількості циркулюючих Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій були незначними і непостійними. Клінічне значення цих змін невідоме. Зміна загального сироваткового рівня IgG, М і А протягом 6-місячного періоду лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом була невеликою, незалежною від дози і схожою з такою при застосуванні плацебо.
Після лікування тофацитинібом пацієнтів з ревматоїдним артритом відзначалося швидке зниження сироваткового С-реактивного білка (С-РБ), що зберігалося протягом усього періоду лікування. Зміни рівня С-РБ, відзначені при лікуванні тофацитинібом, не проходили протягом 2 тижнів після відміни терапії, що свідчить про більшу тривалість фармакодинамічної активності порівняно з T1/2.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо незалежно від прийому їжі.
Тофацитиніб можна застосовувати як монотерапію або в комбінації з метотрексатом або іншими небіологічними БПВП.
Рекомендована доза становить 5 мг 2 рази/добу. У деяких пацієнтів може знадобитися збільшення дози до 10 мг 2 рази/добу, залежно від клінічної відповіді на терапію.
Може знадобитися корекція дози або припинення терапії у разі розвитку дозозалежних відхилень лабораторних показників, включаючи нейтропенію та анемію.
Не рекомендується починати терапію у пацієнтів з абсолютною кількістю нейтрофілів (АЧН) менше 1000/мкл і/або з рівнем гемоглобіну менше 90 г/л.
У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок і/або печінки, у пацієнтів, які отримують потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, у пацієнтів, які отримують один або кілька супутніх препаратів, здатних помірно інгібувати ізофермент CYP3A4 і активно інгібувати ізофермент CYP2C19 (наприклад, флуконазол), доза тофацитинібу не повинна перевищувати 5 мг 2 рази/добу.
Тофацитиніб можна застосовувати як монотерапію або в комбінації з метотрексатом або іншими небіологічними БПВП.
Рекомендована доза становить 5 мг 2 рази/добу. У деяких пацієнтів може знадобитися збільшення дози до 10 мг 2 рази/добу, залежно від клінічної відповіді на терапію.
Може знадобитися корекція дози або припинення терапії у разі розвитку дозозалежних відхилень лабораторних показників, включаючи нейтропенію та анемію.
Не рекомендується починати терапію у пацієнтів з абсолютною кількістю нейтрофілів (АЧН) менше 1000/мкл і/або з рівнем гемоглобіну менше 90 г/л.
У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок і/або печінки, у пацієнтів, які отримують потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, у пацієнтів, які отримують один або кілька супутніх препаратів, здатних помірно інгібувати ізофермент CYP3A4 і активно інгібувати ізофермент CYP2C19 (наприклад, флуконазол), доза тофацитинібу не повинна перевищувати 5 мг 2 рази/добу.
Показання
- Помірний або тяжкий активний ревматоїдний артрит у дорослих з неадекватною відповіддю на один або кілька базисних протизапальних препаратів (БПВП).
Протипоказання
- тяжке порушення функції печінки;
- інфікування вірусами гепатиту В і/або С (наявність серологічних маркерів HBV і HCV інфекції);
- КК менше 40 мл/хв;
- одночасне застосування живих вакцин;
- одночасне застосування з біологічними препаратами, такими як, інгібітори ФНО, антагоністи інтерлейкінів (ІЛ-1R, ІЛ-6R), моноклональні анти-СD20 антитіла, селективні ко-стимулюючі модулятори, а також потужні імунодепресанти, такі як азатіоприн, циклоспорин і такролімус (щоб уникнути посилення імуносупресії та ризику розвитку інфекцій);
- тяжкі інфекції, активні інфекції, включаючи локальні; вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до тофацитинібу.
- інфікування вірусами гепатиту В і/або С (наявність серологічних маркерів HBV і HCV інфекції);
- КК менше 40 мл/хв;
- одночасне застосування живих вакцин;
- одночасне застосування з біологічними препаратами, такими як, інгібітори ФНО, антагоністи інтерлейкінів (ІЛ-1R, ІЛ-6R), моноклональні анти-СD20 антитіла, селективні ко-стимулюючі модулятори, а також потужні імунодепресанти, такі як азатіоприн, циклоспорин і такролімус (щоб уникнути посилення імуносупресії та ризику розвитку інфекцій);
- тяжкі інфекції, активні інфекції, включаючи локальні; вагітність;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до тофацитинібу.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
- З боку серцево-судинної системи: часто - підвищення АТ.
- З боку травної системи: часто - біль у животі, блювання, гастрит, діарея, нудота, диспепсія; нечасто - стеатоз печінки.
- З боку обміну речовин: часто - гіперліпідемія, дисліпідемія; нечасто - дегідратація.
- З боку нервової системи: часто - головний біль, безсоння; нечасто - парестезія.
- З боку кістково-м'язової системи: часто - біль у м'язах і кістках, артралгії; нечасто - тендиніт, набряк суглобів, м'язова напруга.
- З боку системи гемостазу: часто - лейкопенія, анемія; нечасто - нейтропенія.
- З боку дихальної системи: часто - задишка, кашель; нечасто - застійні явища в придаткових пазухах носа.
- З боку шкірних покривів: часто - висип; нечасто - еритема, шкірний свербіж.
- Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти і поліпи): нечасто - рак шкіри, не пов'язаний з меланомою.
- Лабораторні та інструментальні показники: часто - підвищення активності ферментів печінки, КФК, підвищення концентрації ЛПНЩ, холестерину крові (в клінічних дослідженнях вперше відзначалися після першого місяця терапії і в подальшому залишалися стабільними), підвищення маси тіла; нечасто - підвищення активності трансаміназ, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, підвищення концентрації ГГТП, порушення функціональних проб печінки.
Інші: часто - лихоманка, втомлюваність, периферичні набряки.
- З боку травної системи: часто - біль у животі, блювання, гастрит, діарея, нудота, диспепсія; нечасто - стеатоз печінки.
- З боку обміну речовин: часто - гіперліпідемія, дисліпідемія; нечасто - дегідратація.
- З боку нервової системи: часто - головний біль, безсоння; нечасто - парестезія.
- З боку кістково-м'язової системи: часто - біль у м'язах і кістках, артралгії; нечасто - тендиніт, набряк суглобів, м'язова напруга.
- З боку системи гемостазу: часто - лейкопенія, анемія; нечасто - нейтропенія.
- З боку дихальної системи: часто - задишка, кашель; нечасто - застійні явища в придаткових пазухах носа.
- З боку шкірних покривів: часто - висип; нечасто - еритема, шкірний свербіж.
- Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти і поліпи): нечасто - рак шкіри, не пов'язаний з меланомою.
- Лабораторні та інструментальні показники: часто - підвищення активності ферментів печінки, КФК, підвищення концентрації ЛПНЩ, холестерину крові (в клінічних дослідженнях вперше відзначалися після першого місяця терапії і в подальшому залишалися стабільними), підвищення маси тіла; нечасто - підвищення активності трансаміназ, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, підвищення концентрації ГГТП, порушення функціональних проб печінки.
Інші: часто - лихоманка, втомлюваність, периферичні набряки.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Препарат випускається в таблетках по 5 і 10 мг, які як активну речовину містять тофацитиніб.
Як допоміжні компоненти до складу ліків входять: МКЦ; молочний цукор; кроскармелоза натрію; Е 572.
До складу оболонки таблеток, незалежно від їх дозування, входять такі компоненти: титанові білила; пропіленгліколь; молочний цукор; гіпромелоза; Е 1518.
Крім того, до складу плівкової оболонки таблеток по 10 мг входять два алюмінієвих лаки: індигокармін; блискучий синій. Таблетки по 5 мг білого кольору, по 10 мг блакитного.
Форма таблеток, незалежно від дозування, кругла, вони покриті плівковою оболонкою. На одній стороні є напис «Pfizer», на іншій у таблеток по 5 мг — «JKI 5», у таблеток по 10 мг — «JKI 10». Ядро біле або практично біле.
Як допоміжні компоненти до складу ліків входять: МКЦ; молочний цукор; кроскармелоза натрію; Е 572.
До складу оболонки таблеток, незалежно від їх дозування, входять такі компоненти: титанові білила; пропіленгліколь; молочний цукор; гіпромелоза; Е 1518.
Крім того, до складу плівкової оболонки таблеток по 10 мг входять два алюмінієвих лаки: індигокармін; блискучий синій. Таблетки по 5 мг білого кольору, по 10 мг блакитного.
Форма таблеток, незалежно від дозування, кругла, вони покриті плівковою оболонкою. На одній стороні є напис «Pfizer», на іншій у таблеток по 5 мг — «JKI 5», у таблеток по 10 мг — «JKI 10». Ядро біле або практично біле.
