Ко-сентор
Co-sentor
Аналоги (дженерики, синоніми)
Лориста Н, Лозап плюс, Ангізар Плюс, Гізаар, Гізаар Форте, Гіперзар-Н, Кардомін-Сановель Плюс, Лозап 100 Плюс, Лозап Плюс, Лозартан 100/Гідрохлоротіазид 12, 5 Крка, Лозартан 100, Гідрохлоротіазид 25 Крка, Лозартан 50/Гідрохлоротіазид 12, 5 Крка, Лозартан-H-Зентива, Лозартик Плюс, Лозартин Плюс, Лозекс Плюс, Локард, Лориста Н 100, Лориста Hd, Ностасартан Н, Пресартан Н-50, Сартокад-Н, Тозаар-Г
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Co-Sentori № 10
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу
Фармакологічні властивості
Комбінований антигіпертензивний препарат, чинить гіпотензивну дію. Містить лозартан калію – антагоніст рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1) і гідрохлоротіазид – діуретик.
Лозартан + Гідрохлоротіазид
Було доведено, що спільне застосування лозартану і гідрохлоротіазиду чинить адитивний ефект на зниження АТ, знижуючи його в більшій мірі, ніж кожен з компонентів окремо. Це пов'язано з доповнюючою дією обох компонентів. Крім того, в результаті діуретичної дії гідрохлоротіазид збільшує активність реніну плазми крові і виділення альдостерону, а також знижує вміст калію і збільшує рівень ангіотензину II в плазмі. Лозартан блокує всі фізіологічно значущі дії ангіотензину II і, шляхом інгібування альдостерону, знижує втрату іонів калію, викликану сечогінними засобами.
Було доведено, що лозартан має слабкий і перехідний урикозуричний ефект. Гідрохлоротіазид в невеликій мірі збільшує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові; комбінація лозартану і гідрохлоротіазиду сприяє зниженню гіперурикемії, викликаної прийомом діуретика.
Антигіпертензивний ефект лозартану і гідрохлоротіазиду триває протягом 24 год і зберігається при безперервному лікуванні. Незважаючи на значне зниження АТ, комбінація не чинить клінічно значущого ефекту на ЧСС. Під час клінічних досліджень після 12 тижнів застосування лозартан + гідрохлоротіазид 50/12.5 мг було зареєстровано зниження діастолічного АТ, в положенні сидячи, в середньому на 13.2 мм рт.ст.
Лозартан і гідрохлоротіазид ефективно знижують АТ у чоловіків і жінок, у осіб негроїдної раси та інших рас, у молодих і літніх (≥65 років) пацієнтів; препарат ефективний при будь-якому ступені артеріальної гіпертензії.
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Лозартан і його основний активний метаболіт мають більше спорідненість до рецепторів АТ1, ніж до рецепторів АТ2. Активний метаболіт в 10-40 разів активніший лозартану.
In vitro і in vivo лозартан і його фармакологічно активний метаболіт карбонової кислоти Е-3174 блокує всі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II, незалежно від джерела або шляху його синтезу.
Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує ОПСС, концентрацію в крові епінефрину і альдостерону, АТ, тиск у малому колі кровообігу; знижує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Припинення лікування лозартаном не викликало різкого підвищення АТ у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію (рикошетна гіпертензія).
Було виявлено, що частота виникнення кашлю у пацієнтів, які отримували лозартан або гідрохлоротіазид, була схожою, тоді як у групі, що отримувала інгібітори АПФ, частота була значно вищою.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію іонів натрію, посилює виділення нирками іонів калію, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення ОЦК, зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин. Після прийому всередину посилений діурез спостерігається протягом 2 год, досягаючи піку приблизно через 4 год, і триває від 6 до 12 год, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 год.
Лозартан
Всасування
Лозартан швидко абсорбується з ШКТ. Біодоступність - близько 33%.
Час досягнення Cmax в плазмі крові лозартану становить 1 год, активного метаболіту - 3-4 год, після прийому всередину. Прийом звичайної їжі не чинить значного впливу на профіль концентрації лозартану в плазмі крові.
Лозартан і його активний метаболіт мають лінійну фармакокінетику при пероральному прийомі лозартану калію в дозах до 200 мг.
Розподіл і метаболізм
Піддається ефекту "першого проходження" через печінку, метаболізується шляхом карбоксилювання з утворенням активного метаболіту. Крім активного метаболіту, утворюються і неактивні метаболіти, включаючи два основних метаболіти, що утворюються шляхом гідроксилювання бутилової бічної ланцюга, і один другорядний - N-2-тетразол-глюкуронід.
Зв'язування лозартану і його активного метаболіту з білками плазми крові, переважно з альбуміном, становить понад 99%. Vd лозартану становить 34 л.
При прийомі препарату в дозі 100 мг 1 раз/добу, не відбувається значної кумуляції в плазмі крові ні лозартану, ні його активного метаболіту.
Виведення
Після прийому всередину концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі знижуються поліекспоненційно з кінцевим T1/2 приблизно 2 год і 6-9 год відповідно. Плазмовий кліренс лозартану і його активного метаболіту становить близько 600 мл/хв і 50 мл/хв відповідно.
Нирковий кліренс лозартану і його активного метаболіту становить приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв відповідно. При пероральному прийомі лозартану близько 4% дози виводиться в незміненому вигляді з сечею і близько 6% дози виводиться з сечею у вигляді активного метаболіту. Виведення лозартану і його метаболітів відбувається з жовчю і сечею. Після прийому всередину лозартану, міченого 14С, близько 35% радіоактивної мітки виявляється в сечі і 58% - в калі.
Ні лозартан, ні його активний метаболіт не можуть бути видалені за допомогою гемодіалізу.
Гідрохлоротіазид
Швидко абсорбується з ШКТ. T1/2 становить 5.8-14.8 год. Не метаболізується в печінці. Близько 61% виводиться нирками в незміненому вигляді протягом 24 год.
Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Не проникає через ГЕБ.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Лозартан + Гідрохлоротіазид
Значних відмінностей у концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові, а також всасування гідрохлоротіазиду у молодих і літніх пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, не спостерігається.
Лозартан
Після прийому лозартану всередину у хворих на алкогольний цироз печінки легкої і середньої тяжкості концентрація лозартану в плазмі крові була в 5 разів вищою, а концентрація активного метаболіту - в 1.7 рази вищою порівняно з показниками здорових добровольців.
Лозартан + Гідрохлоротіазид
Було доведено, що спільне застосування лозартану і гідрохлоротіазиду чинить адитивний ефект на зниження АТ, знижуючи його в більшій мірі, ніж кожен з компонентів окремо. Це пов'язано з доповнюючою дією обох компонентів. Крім того, в результаті діуретичної дії гідрохлоротіазид збільшує активність реніну плазми крові і виділення альдостерону, а також знижує вміст калію і збільшує рівень ангіотензину II в плазмі. Лозартан блокує всі фізіологічно значущі дії ангіотензину II і, шляхом інгібування альдостерону, знижує втрату іонів калію, викликану сечогінними засобами.
Було доведено, що лозартан має слабкий і перехідний урикозуричний ефект. Гідрохлоротіазид в невеликій мірі збільшує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові; комбінація лозартану і гідрохлоротіазиду сприяє зниженню гіперурикемії, викликаної прийомом діуретика.
Антигіпертензивний ефект лозартану і гідрохлоротіазиду триває протягом 24 год і зберігається при безперервному лікуванні. Незважаючи на значне зниження АТ, комбінація не чинить клінічно значущого ефекту на ЧСС. Під час клінічних досліджень після 12 тижнів застосування лозартан + гідрохлоротіазид 50/12.5 мг було зареєстровано зниження діастолічного АТ, в положенні сидячи, в середньому на 13.2 мм рт.ст.
Лозартан і гідрохлоротіазид ефективно знижують АТ у чоловіків і жінок, у осіб негроїдної раси та інших рас, у молодих і літніх (≥65 років) пацієнтів; препарат ефективний при будь-якому ступені артеріальної гіпертензії.
Лозартан є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (підтип АТ1). Лозартан і його основний активний метаболіт мають більше спорідненість до рецепторів АТ1, ніж до рецепторів АТ2. Активний метаболіт в 10-40 разів активніший лозартану.
In vitro і in vivo лозартан і його фармакологічно активний метаболіт карбонової кислоти Е-3174 блокує всі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II, незалежно від джерела або шляху його синтезу.
Не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує ОПСС, концентрацію в крові епінефрину і альдостерону, АТ, тиск у малому колі кровообігу; знижує постнавантаження, чинить діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.
Припинення лікування лозартаном не викликало різкого підвищення АТ у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію (рикошетна гіпертензія).
Було виявлено, що частота виникнення кашлю у пацієнтів, які отримували лозартан або гідрохлоротіазид, була схожою, тоді як у групі, що отримувала інгібітори АПФ, частота була значно вищою.
Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик. Знижує реабсорбцію іонів натрію, посилює виділення нирками іонів калію, гідрокарбонату і фосфатів. Знижує АТ за рахунок зменшення ОЦК, зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу судинозвужувальних речовин. Після прийому всередину посилений діурез спостерігається протягом 2 год, досягаючи піку приблизно через 4 год, і триває від 6 до 12 год, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 год.
Лозартан
Всасування
Лозартан швидко абсорбується з ШКТ. Біодоступність - близько 33%.
Час досягнення Cmax в плазмі крові лозартану становить 1 год, активного метаболіту - 3-4 год, після прийому всередину. Прийом звичайної їжі не чинить значного впливу на профіль концентрації лозартану в плазмі крові.
Лозартан і його активний метаболіт мають лінійну фармакокінетику при пероральному прийомі лозартану калію в дозах до 200 мг.
Розподіл і метаболізм
Піддається ефекту "першого проходження" через печінку, метаболізується шляхом карбоксилювання з утворенням активного метаболіту. Крім активного метаболіту, утворюються і неактивні метаболіти, включаючи два основних метаболіти, що утворюються шляхом гідроксилювання бутилової бічної ланцюга, і один другорядний - N-2-тетразол-глюкуронід.
Зв'язування лозартану і його активного метаболіту з білками плазми крові, переважно з альбуміном, становить понад 99%. Vd лозартану становить 34 л.
При прийомі препарату в дозі 100 мг 1 раз/добу, не відбувається значної кумуляції в плазмі крові ні лозартану, ні його активного метаболіту.
Виведення
Після прийому всередину концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі знижуються поліекспоненційно з кінцевим T1/2 приблизно 2 год і 6-9 год відповідно. Плазмовий кліренс лозартану і його активного метаболіту становить близько 600 мл/хв і 50 мл/хв відповідно.
Нирковий кліренс лозартану і його активного метаболіту становить приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв відповідно. При пероральному прийомі лозартану близько 4% дози виводиться в незміненому вигляді з сечею і близько 6% дози виводиться з сечею у вигляді активного метаболіту. Виведення лозартану і його метаболітів відбувається з жовчю і сечею. Після прийому всередину лозартану, міченого 14С, близько 35% радіоактивної мітки виявляється в сечі і 58% - в калі.
Ні лозартан, ні його активний метаболіт не можуть бути видалені за допомогою гемодіалізу.
Гідрохлоротіазид
Швидко абсорбується з ШКТ. T1/2 становить 5.8-14.8 год. Не метаболізується в печінці. Близько 61% виводиться нирками в незміненому вигляді протягом 24 год.
Гідрохлоротіазид проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком. Не проникає через ГЕБ.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Лозартан + Гідрохлоротіазид
Значних відмінностей у концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові, а також всасування гідрохлоротіазиду у молодих і літніх пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, не спостерігається.
Лозартан
Після прийому лозартану всередину у хворих на алкогольний цироз печінки легкої і середньої тяжкості концентрація лозартану в плазмі крові була в 5 разів вищою, а концентрація активного метаболіту - в 1.7 рази вищою порівняно з показниками здорових добровольців.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат приймають всередину, незалежно від прийому їжі. Таблетки ковтають, запиваючи склянкою води.
Ко-Сентор® не призначений для застосування на початковій стадії терапії. Препарат призначають для лікування пацієнтів при недостатньому гіпотензивному ефекті при прийомі тільки лозартану або тільки гідрохлоротіазиду.
Зазвичай початкова і підтримуюча доза препарату Ко-Сентор® становить 50 мг лозартану + 12.5 мг гідрохлоротіазиду (1 таб. 50 мг/12.5 мг) на добу. Для тих пацієнтів, у яких при цій дозі не вдається досягти адекватного контролю АТ, доза препарату Ко-Сентор® може бути збільшена до 1 таб. 100 мг/12.5 мг або до 1 таб. 100 мг/25 мг 1 раз/добу.
Максимальна доза - 1 таб. препарату Ко-Сентор® 100 мг/25 мг 1 раз/добу.
В цілому, антигіпертензивний ефект досягається протягом 3-4 тижнів після початку терапії.
Ко-Сентор® можна застосовувати з іншими гіпотензивними засобами.
Зниження ОЦК і/або зниження вмісту натрію необхідно скоригувати до застосування препарату Ко-Сентор®.
У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК 30-50 мл/хв) корекції початкової дози не потрібно. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, призначати препарат не рекомендується. Застосування препарату протипоказано пацієнтам з нирковою недостатністю важкої ступені (КК
Ко-Сентор® не призначений для застосування на початковій стадії терапії. Препарат призначають для лікування пацієнтів при недостатньому гіпотензивному ефекті при прийомі тільки лозартану або тільки гідрохлоротіазиду.
Зазвичай початкова і підтримуюча доза препарату Ко-Сентор® становить 50 мг лозартану + 12.5 мг гідрохлоротіазиду (1 таб. 50 мг/12.5 мг) на добу. Для тих пацієнтів, у яких при цій дозі не вдається досягти адекватного контролю АТ, доза препарату Ко-Сентор® може бути збільшена до 1 таб. 100 мг/12.5 мг або до 1 таб. 100 мг/25 мг 1 раз/добу.
Максимальна доза - 1 таб. препарату Ко-Сентор® 100 мг/25 мг 1 раз/добу.
В цілому, антигіпертензивний ефект досягається протягом 3-4 тижнів після початку терапії.
Ко-Сентор® можна застосовувати з іншими гіпотензивними засобами.
Зниження ОЦК і/або зниження вмісту натрію необхідно скоригувати до застосування препарату Ко-Сентор®.
У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК 30-50 мл/хв) корекції початкової дози не потрібно. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, призначати препарат не рекомендується. Застосування препарату протипоказано пацієнтам з нирковою недостатністю важкої ступені (КК
Показання
- лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показана комбінована терапія;
- з метою зниження ризику виникнення серцево-судинної патології і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка.
- з метою зниження ризику виникнення серцево-судинної патології і смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка.
Протипоказання
- не піддається лікуванню гіпокаліємія або гіперкальціємія;
- печінкова недостатність важкої ступені;
- холестаз або обструкція жовчних шляхів;
- рефрактерна гіпонатріємія;
- симптоматична гіперурикемія/подагра;
- ниркова недостатність важкої ступені (КК
- печінкова недостатність важкої ступені;
- холестаз або обструкція жовчних шляхів;
- рефрактерна гіпонатріємія;
- симптоматична гіперурикемія/подагра;
- ниркова недостатність важкої ступені (КК
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
Лозартан
- З боку системи кровотворення: нечасто - анемія, хвороба Шенлейна-Геноха, екхімози, гемоліз.
- Алергічні реакції: рідко - анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
- З боку обміну речовин: нечасто - анорексія, подагра.
- Психічні розлади: часто - безсоння; нечасто - неспокій, тривожний розлад, панічний розлад, сплутаність свідомості, депресія, незвичайні сновидіння, порушення сну, сонливість, порушення пам'яті.
- З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення;
нечасто - підвищена збудливість, парестезія, периферична невропатія, тремор, мігрень, непритомність.
- З боку органу зору: нечасто - нечітке зір, відчуття печіння/поколювання в оці, кон'юнктивіт, зниження гостроти зору.
- З боку органу слуху і рівноваги: нечасто - вертиго, шум у вухах.
- З боку серцево-судинної системи: нечасто - артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, стерналгія (біль за грудиною), стенокардія, AV-блокада II ступеня, цереброваскулярні порушення, інфаркт міокарда, серцебиття, аритмія (мерехтлива аритмія, синусова брадикардія, тахікардія, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків), васкуліт.
- З боку дихальної системи: часто - кашель, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, закладеність носа, синусит, захворювання пазух; нечасто - відчуття дискомфорту в горлі, фарингіт, ларингіт, диспное, бронхіт, носова кровотеча, риніт, закладеність дихальних шляхів.
- З боку травної системи: часто - біль у животі, нудота, діарея, диспепсія;
нечасто - запор, зубний біль, сухість слизової оболонки ротової порожнини, метеоризм, гастрит, блювання;
невідомо - порушення функції печінки.
- З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: нечасто - алопеція, дерматит, сухість шкіри, еритема, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація, свербіж, висип, кропив'янка, підвищене потовиділення.
- З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язові судоми, біль у спині, біль у ногах, міалгія; нечасто - біль у руках, набрякання суглобів, біль у коліні, болі в м'язах і кістках, біль у плечі, скутість, артралгія, артрит, коксалгія, фіброміалгія, м'язова слабкість.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - ніктурія, часте сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів.
- З боку репродуктивної системи: нечасто - зниження лібідо, імпотенція.
- Загальні реакції: часто - астенія, втома, біль у грудях; нечасто - набряк обличчя, підвищення температури тіла.
- З боку лабораторних показників: часто - гіперкаліємія, невелике зниження гематокриту і гемоглобіну; нечасто - невелике підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові; дуже рідко - підвищення активності печінкових ферментів і концентрації білірубіну.
Гідрохлоротіазид
- З боку системи кровотворення: нечасто - агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, пурпура, тромбоцитопенія.
- Алергічні реакції: рідко - анафілактичні реакції.
- З боку обміну речовин: нечасто - анорексія, гіперглікемія, гіперурикемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія.
- Психічні розлади: нечасто - безсоння.
- З боку нервової системи: часто - головний біль.
- З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору (перехідна), ксантопсія.
- З боку серцево-судинної системи: нечасто - некротичний ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт)
- З боку дихальної системи: нечасто - респіраторний дистрес-синдром, включаючи пневмонію і набряк легень.
- З боку травної системи: нечасто - запалення слинних залоз, спазми, подразнення шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, жовтяниця (внутрішньопечінковий холестаз), панкреатит.
- З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто - фотосенсибілізація, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз.
- З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові судоми.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - глюкозурія, інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, ниркова недостатність.
- Загальні реакції: нечасто - підвищення температури тіла, запаморочення.
- Поряд з цими побічними ефектами, після випуску препарату на ринок, були отримані повідомлення про наступні побічні реакції.
- З боку гепатобіліарної системи: рідко - гепатит.
- З боку лабораторних показників: рідко - гіперкаліємія, підвищення активності АЛТ.
- З боку системи кровотворення: нечасто - анемія, хвороба Шенлейна-Геноха, екхімози, гемоліз.
- Алергічні реакції: рідко - анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
- З боку обміну речовин: нечасто - анорексія, подагра.
- Психічні розлади: часто - безсоння; нечасто - неспокій, тривожний розлад, панічний розлад, сплутаність свідомості, депресія, незвичайні сновидіння, порушення сну, сонливість, порушення пам'яті.
- З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення;
нечасто - підвищена збудливість, парестезія, периферична невропатія, тремор, мігрень, непритомність.
- З боку органу зору: нечасто - нечітке зір, відчуття печіння/поколювання в оці, кон'юнктивіт, зниження гостроти зору.
- З боку органу слуху і рівноваги: нечасто - вертиго, шум у вухах.
- З боку серцево-судинної системи: нечасто - артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, стерналгія (біль за грудиною), стенокардія, AV-блокада II ступеня, цереброваскулярні порушення, інфаркт міокарда, серцебиття, аритмія (мерехтлива аритмія, синусова брадикардія, тахікардія, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків), васкуліт.
- З боку дихальної системи: часто - кашель, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, закладеність носа, синусит, захворювання пазух; нечасто - відчуття дискомфорту в горлі, фарингіт, ларингіт, диспное, бронхіт, носова кровотеча, риніт, закладеність дихальних шляхів.
- З боку травної системи: часто - біль у животі, нудота, діарея, диспепсія;
нечасто - запор, зубний біль, сухість слизової оболонки ротової порожнини, метеоризм, гастрит, блювання;
невідомо - порушення функції печінки.
- З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: нечасто - алопеція, дерматит, сухість шкіри, еритема, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація, свербіж, висип, кропив'янка, підвищене потовиділення.
- З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язові судоми, біль у спині, біль у ногах, міалгія; нечасто - біль у руках, набрякання суглобів, біль у коліні, болі в м'язах і кістках, біль у плечі, скутість, артралгія, артрит, коксалгія, фіброміалгія, м'язова слабкість.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - ніктурія, часте сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів.
- З боку репродуктивної системи: нечасто - зниження лібідо, імпотенція.
- Загальні реакції: часто - астенія, втома, біль у грудях; нечасто - набряк обличчя, підвищення температури тіла.
- З боку лабораторних показників: часто - гіперкаліємія, невелике зниження гематокриту і гемоглобіну; нечасто - невелике підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові; дуже рідко - підвищення активності печінкових ферментів і концентрації білірубіну.
Гідрохлоротіазид
- З боку системи кровотворення: нечасто - агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, пурпура, тромбоцитопенія.
- Алергічні реакції: рідко - анафілактичні реакції.
- З боку обміну речовин: нечасто - анорексія, гіперглікемія, гіперурикемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія.
- Психічні розлади: нечасто - безсоння.
- З боку нервової системи: часто - головний біль.
- З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору (перехідна), ксантопсія.
- З боку серцево-судинної системи: нечасто - некротичний ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт)
- З боку дихальної системи: нечасто - респіраторний дистрес-синдром, включаючи пневмонію і набряк легень.
- З боку травної системи: нечасто - запалення слинних залоз, спазми, подразнення шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, жовтяниця (внутрішньопечінковий холестаз), панкреатит.
- З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто - фотосенсибілізація, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз.
- З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові судоми.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - глюкозурія, інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, ниркова недостатність.
- Загальні реакції: нечасто - підвищення температури тіла, запаморочення.
- Поряд з цими побічними ефектами, після випуску препарату на ринок, були отримані повідомлення про наступні побічні реакції.
- З боку гепатобіліарної системи: рідко - гепатит.
- З боку лабораторних показників: рідко - гіперкаліємія, підвищення активності АЛТ.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "C24" на одній стороні; найбільший діаметр близько 15.5 мм, найменший - близько 8 мм.
1 таб. лозартан калію 100 мг, гідрохлоротіазид 25 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F23426 оранжевий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "C23" на одній стороні; діаметр близько 9 мм.
1 таб. лозартан калію 50 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F23426 оранжевий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "C25" на одній стороні; інша сторона без гравіювання.
1 таб. лозартан калію 100 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F27044 жовтий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
1 таб. лозартан калію 100 мг, гідрохлоротіазид 25 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F23426 оранжевий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "C23" на одній стороні; діаметр близько 9 мм.
1 таб. лозартан калію 50 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F23426 оранжевий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, овальні, двоопуклі, з гравіюванням "C25" на одній стороні; інша сторона без гравіювання.
1 таб. лозартан калію 100 мг, гідрохлоротіазид 12.5 мг.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85F27044 жовтий (заліза оксид чорний (E172), сонячний захід жовтий (E110), заліза оксид жовтий (E172), тальк, макрогол 3350, титану діоксид (E171), полівініловий спирт).
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
