Ембіхін
Emblichinum
Аналоги (дженерики, синоніми)
Лейкеран, Допан, Циклофосфан, Бендамустину гідрохлорид, Дегранол, Лофенал, Пафенцил, Проспідин, Сарколізин, Спіробромін, Хлорбугін, Ендоксан
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Emblichini
D.t.d. № 2 in flac.
S. По 1 флакону в/в
D.t.d. № 2 in flac.
S. По 1 флакону в/в
Фармакологічні властивості
Алкілюючий (викликає хімічні процеси в клітині, що призводять до порушення стабільності ДНК - дезоксирибонуклеїнової кислоти, що міститься в основному в ядрі клітини і є носієм генетичної інформації) цитостатичний (перешкоджає росту клітин) препарат.
Фармакодинаміка
Немає даних
Фармакокінетика
Немає даних
Спосіб застосування
Для дорослих:
При “ударній” методиці вводять протягом 4 днів у загальній дозі 0,4 кг/кг (по 0,1 мг/кг на день) або 0,4 мг/кг одноразово.
Іноді використовують “дробнопротяжну” методику: препарат вводять у дозі 5-6 мг 3 рази на тиждень; загальна доза (за 8-20 введень) становить 40-120 мг.
Лікування припиняють при зниженні вмісту лейкоцитів у крові до 2,5-3 млрд./л.
Ембіхін можна вводити також у плевральну (порожнину між оболонками легень) і черевну порожнини (0,2 мг/кг у 10-50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) при наявності в них випоту (скупчення рідини), що містить пухлинні клітини.
Іноді використовують “дробнопротяжну” методику: препарат вводять у дозі 5-6 мг 3 рази на тиждень; загальна доза (за 8-20 введень) становить 40-120 мг.
Лікування припиняють при зниженні вмісту лейкоцитів у крові до 2,5-3 млрд./л.
Ембіхін можна вводити також у плевральну (порожнину між оболонками легень) і черевну порожнини (0,2 мг/кг у 10-50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) при наявності в них випоту (скупчення рідини), що містить пухлинні клітини.
Показання
- Препарат активний при хронічному мієлоезі (втраті оболонки нервовими волокнами спинного мозку);
- Лімфо- і ретикулосаркомі (формі злоякісної пухлини, що виникає з лімфоїдної і пухкої сполучної тканини);
- Лімфогранулематозі (раку лімфатичної системи, при якому в лімфатичних вузлах і внутрішніх органах утворюються щільні утворення, що складаються з швидко зростаючих клітин);
- Грибоподібному мікозі (формі раку шкіри);
- Дрібноклітинному раку легень.
Наразі його застосовують в основному при лікуванні лімфогранулематозу в системі комплексної терапії.
- Лімфо- і ретикулосаркомі (формі злоякісної пухлини, що виникає з лімфоїдної і пухкої сполучної тканини);
- Лімфогранулематозі (раку лімфатичної системи, при якому в лімфатичних вузлах і внутрішніх органах утворюються щільні утворення, що складаються з швидко зростаючих клітин);
- Грибоподібному мікозі (формі раку шкіри);
- Дрібноклітинному раку легень.
Наразі його застосовують в основному при лікуванні лімфогранулематозу в системі комплексної терапії.
Протипоказання
- індивідуальна непереносимість
Особливі вказівки
Немає даних
Побічні ефекти
- місцеві подразнюючі властивості та загальна токсична дія, особливо вплив на гемопоез (кровотворення).
- При внутрішньовенному введенні ембіхіну слід ретельно стежити за тим, щоб розчин не потрапив під шкіру, оскільки можливе утворення інфільтрату (ущільнення) і некрозу (омертвіння тканини).
- У разі потрапляння розчину в підшкірну жирову клітковину слід негайно ввести в це місце деяку кількість ізотонічного розчину натрію хлориду. При виникненні інфільтрату застосовують компреси.
- Слід остерігатися потрапляння розчинів препарату на слизові оболонки і шкіру хворого та медичного персоналу. Якщо це сталося, необхідно відразу ж ретельно змити препарат водою.
- Для запобігання розвитку у хворих флебіту (запалення вен), особливо при багаторазових введеннях, доцільно після ін'єкції вводити у вену додатково 20 мл теплого розчину Рінгера і не затискати вену у місці уколу після ін'єкції.
У частини хворих через 1-3 год після введення препарату виникають нудота і головний біль, іноді буває блювання. Для ослаблення або усунення блювання призначають аміназин 0,025 г всередину або внутрішньом'язово через 1 год після ін'єкції ембіхіну або етаперазін. Можна також вводити ембіхін увечері (після вечері), а на ніч призначити снодійне.
- У процесі лікування ембіхіном необхідно стежити за змінами картини крові. Серйозним ускладненням при передозуванні препарату може бути глибоке пригнічення функції кісткового мозку з різким пригніченням гемопоезу аж до явищ аплазії кровотворної тканини (стану кісткового мозку, що характеризується різким зменшенням кількості кровотворних клітин) з летальним (смертельним) наслідком.
- вплив на лейко- і тромбоцитопоез (процес утворення лейкоцитів і тромбоцитів) виражено в меншій мірі.
- При внутрішньовенному введенні ембіхіну слід ретельно стежити за тим, щоб розчин не потрапив під шкіру, оскільки можливе утворення інфільтрату (ущільнення) і некрозу (омертвіння тканини).
- У разі потрапляння розчину в підшкірну жирову клітковину слід негайно ввести в це місце деяку кількість ізотонічного розчину натрію хлориду. При виникненні інфільтрату застосовують компреси.
- Слід остерігатися потрапляння розчинів препарату на слизові оболонки і шкіру хворого та медичного персоналу. Якщо це сталося, необхідно відразу ж ретельно змити препарат водою.
- Для запобігання розвитку у хворих флебіту (запалення вен), особливо при багаторазових введеннях, доцільно після ін'єкції вводити у вену додатково 20 мл теплого розчину Рінгера і не затискати вену у місці уколу після ін'єкції.
У частини хворих через 1-3 год після введення препарату виникають нудота і головний біль, іноді буває блювання. Для ослаблення або усунення блювання призначають аміназин 0,025 г всередину або внутрішньом'язово через 1 год після ін'єкції ембіхіну або етаперазін. Можна також вводити ембіхін увечері (після вечері), а на ніч призначити снодійне.
- У процесі лікування ембіхіном необхідно стежити за змінами картини крові. Серйозним ускладненням при передозуванні препарату може бути глибоке пригнічення функції кісткового мозку з різким пригніченням гемопоезу аж до явищ аплазії кровотворної тканини (стану кісткового мозку, що характеризується різким зменшенням кількості кровотворних клітин) з летальним (смертельним) наслідком.
- вплив на лейко- і тромбоцитопоез (процес утворення лейкоцитів і тромбоцитів) виражено в меншій мірі.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Немає даних
Лікарська форма
Порошок у флаконах.
