Тракріум
Tracrium
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Атракурію безілат, Нотріксум
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Tracrium" 1% - 2,5ml
D.t.d. №5 in amp.
S. вводити в/в по 1 ампулі. Застосовувати для міорелаксації при оперативних втручаннях середньої тривалості.
D.t.d. №5 in amp.
S. вводити в/в по 1 ампулі. Застосовувати для міорелаксації при оперативних втручаннях середньої тривалості.
Фармакологічні властивості
Ефект розвивається швидко — 60–90 с, триває 15–30 с (залежно від дози) і закінчується у зв'язку з ферментним і неферментним гідролізом препарату (неспецифічні естерази). Зняття нейром'язового блоку не залежить від печінкового і ниркового метаболізму та екскреції. Не впливає на n.vagus або ганглії, не протипоказаний при брадикардії, пов'язаній з використанням анестетиків або з вагусною стимуляцією (при операціях).
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Тракріум вводять в/в у вигляді ін'єкцій. Для дорослих діапазон доз становить 300-600 мкг/кг (залежно від необхідної тривалості повної блокади), що забезпечує адекватну міоплегію протягом 15-35 хв.
Після в/в введення в дозах 500-600 мкг/кг ендотрахеальну інтубацію можна проводити, як правило, через 90 сек.
При необхідності пролонгування повної нервово-м'язової блокади додатково вводять Тракріум у дозі 100-200 мкг/кг. Правильне введення додаткових доз препарату не призводить до кумуляції міорелаксуючого ефекту.
Спонтанне відновлення провідності після повної нервово-м'язової блокади відбувається приблизно через 35 хв, що визначається за відновленням тетанічного скорочення до 95% від нормальної нервово-м'язової функції. Нервово-м'язова блокада, викликана атракурієм, може бути швидко усунена шляхом застосування антихолінестеразних засобів у стандартних дозах, таких як неостигмін і едрофоній, у поєднанні з одночасним або попереднім введенням атропіну (без появи ознак рекураризації).
Після початкової болюсної дози 300-600 мкг/кг Тракріум можна застосовувати для підтримання нервово-м'язової блокади протягом тривалого хірургічного втручання шляхом тривалої інфузії зі швидкістю 300-600 мкг/кг/год. Тракріум можна вводити шляхом інфузії під час операції кардіопульмонарного шунтування зі швидкістю, рекомендованою для інфузії. При індукованій гіпотермії з температурою тіла від 25° до 26°С зменшується швидкість інактивації Тракріуму, таким чином, для підтримання повної міорелаксації при низьких температурах швидкість інфузії зменшують приблизно в 2 рази.
Тракріум можна застосовувати у стандартних дозах у пацієнтів похилого віку. Однак рекомендується застосовувати початкову дозу, яка менша за нижнє значення діапазону доз, і вводити препарат повільно.
Тракріум можна застосовувати у стандартних дозах при будь-якому ступені порушення функції печінки або нирок, включаючи недостатність кінцевої стадії.
У пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями з вираженими симптомами початкову дозу Тракріуму слід вводити протягом 60 сек.
Застосування у пацієнтів БІТ
Після введення у разі необхідності Тракріуму в початковій болюсній дозі 300-600 мкг/кг препарат можна застосовувати для підтримання нервово-м'язової блокади шляхом проведення тривалої інфузії зі швидкістю 11-13 мкг/кг/хв (650-780 мкг/кг/год). Однак існують широкі міжіндивідуальні відмінності в режимі дозування. Режим дозування може змінюватися з часом. У деяких пацієнтів може знадобитися як низька швидкість інфузії - 4.5 мкг/кг/хв (0.27 мг/кг/год), так і висока - 29.5 мкг/кг/хв (1.77 мг/кг/год).
Швидкість спонтанного відновлення після нервово-м'язової блокади при закінченні інфузії Тракріуму у пацієнтів БІТ не залежить від тривалості введення. Спонтанне відновлення нервово-м'язової провідності (співвідношення висоти четверті до першого посмикування в тесті train-of-four T4/T1>0.75) зазвичай відбувається приблизно через 60 хв. У клінічних дослідженнях цей період становив від 32 до 108 хв після інфузії Тракріуму, і його швидкість не залежить від тривалості введення препарату.
Моніторинг
Як і при застосуванні інших міорелаксантів, протягом усього періоду застосування Тракріуму рекомендується моніторинг нервово-м'язової функції для визначення режиму дозування в кожному окремому випадку.
Після в/в введення в дозах 500-600 мкг/кг ендотрахеальну інтубацію можна проводити, як правило, через 90 сек.
При необхідності пролонгування повної нервово-м'язової блокади додатково вводять Тракріум у дозі 100-200 мкг/кг. Правильне введення додаткових доз препарату не призводить до кумуляції міорелаксуючого ефекту.
Спонтанне відновлення провідності після повної нервово-м'язової блокади відбувається приблизно через 35 хв, що визначається за відновленням тетанічного скорочення до 95% від нормальної нервово-м'язової функції. Нервово-м'язова блокада, викликана атракурієм, може бути швидко усунена шляхом застосування антихолінестеразних засобів у стандартних дозах, таких як неостигмін і едрофоній, у поєднанні з одночасним або попереднім введенням атропіну (без появи ознак рекураризації).
Після початкової болюсної дози 300-600 мкг/кг Тракріум можна застосовувати для підтримання нервово-м'язової блокади протягом тривалого хірургічного втручання шляхом тривалої інфузії зі швидкістю 300-600 мкг/кг/год. Тракріум можна вводити шляхом інфузії під час операції кардіопульмонарного шунтування зі швидкістю, рекомендованою для інфузії. При індукованій гіпотермії з температурою тіла від 25° до 26°С зменшується швидкість інактивації Тракріуму, таким чином, для підтримання повної міорелаксації при низьких температурах швидкість інфузії зменшують приблизно в 2 рази.
Тракріум можна застосовувати у стандартних дозах у пацієнтів похилого віку. Однак рекомендується застосовувати початкову дозу, яка менша за нижнє значення діапазону доз, і вводити препарат повільно.
Тракріум можна застосовувати у стандартних дозах при будь-якому ступені порушення функції печінки або нирок, включаючи недостатність кінцевої стадії.
У пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями з вираженими симптомами початкову дозу Тракріуму слід вводити протягом 60 сек.
Застосування у пацієнтів БІТ
Після введення у разі необхідності Тракріуму в початковій болюсній дозі 300-600 мкг/кг препарат можна застосовувати для підтримання нервово-м'язової блокади шляхом проведення тривалої інфузії зі швидкістю 11-13 мкг/кг/хв (650-780 мкг/кг/год). Однак існують широкі міжіндивідуальні відмінності в режимі дозування. Режим дозування може змінюватися з часом. У деяких пацієнтів може знадобитися як низька швидкість інфузії - 4.5 мкг/кг/хв (0.27 мг/кг/год), так і висока - 29.5 мкг/кг/хв (1.77 мг/кг/год).
Швидкість спонтанного відновлення після нервово-м'язової блокади при закінченні інфузії Тракріуму у пацієнтів БІТ не залежить від тривалості введення. Спонтанне відновлення нервово-м'язової провідності (співвідношення висоти четверті до першого посмикування в тесті train-of-four T4/T1>0.75) зазвичай відбувається приблизно через 60 хв. У клінічних дослідженнях цей період становив від 32 до 108 хв після інфузії Тракріуму, і його швидкість не залежить від тривалості введення препарату.
Моніторинг
Як і при застосуванні інших міорелаксантів, протягом усього періоду застосування Тракріуму рекомендується моніторинг нервово-м'язової функції для визначення режиму дозування в кожному окремому випадку.
Для дітей:
Дітям у віці 2 років і старше Тракріум призначають у таких же дозах, як і дорослим, у перерахунку на масу тіла.
Початкова доза Тракріуму, застосовувана у дітей у віці від 1 міс до 2 років при галотановій анестезії, становить 300-400 мкг/кг. У дітей може знадобитися більш часте застосування підтримуючих доз, ніж у дорослих.
Початкова доза Тракріуму, застосовувана у дітей у віці від 1 міс до 2 років при галотановій анестезії, становить 300-400 мкг/кг. У дітей може знадобитися більш часте застосування підтримуючих доз, ніж у дорослих.
Показання
Як компонент загальної анестезії для забезпечення проведення інтубації трахеї та розслаблення скелетної мускулатури при хірургічних втручаннях, або керованої вентиляції легень, і для полегшення проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) у пацієнтів у блоці інтенсивної терапії (БІТ).
Протипоказання
- відома підвищена чутливість до атракурію, цисатракурію або бензолсульфонової кислоти, будь-яким іншим компонентам препарату;
- відома підвищена чутливість до гістаміну.
У схильних пацієнтів Тракріум може викликати розвиток реакцій, пов'язаних з вивільненням гістаміну. Слід дотримуватися обережності при введенні Тракріуму пацієнтам з вказівками в анамнезі на підвищену чутливість до ефектів гістаміну.
Обережність також потрібна при введенні Тракріуму пацієнтам, у яких спостерігалися реакції підвищеної чутливості до інших міорелаксантів, оскільки виявлена висока частота зустрічальності перехресної чутливості між міорелаксантами (більше 50%).
Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, підвищена чутливість до Тракріуму може спостерігатися у пацієнтів з важкою міастенією, іншими нервово-м'язовими захворюваннями і важкими порушеннями електролітного балансу
- відома підвищена чутливість до гістаміну.
У схильних пацієнтів Тракріум може викликати розвиток реакцій, пов'язаних з вивільненням гістаміну. Слід дотримуватися обережності при введенні Тракріуму пацієнтам з вказівками в анамнезі на підвищену чутливість до ефектів гістаміну.
Обережність також потрібна при введенні Тракріуму пацієнтам, у яких спостерігалися реакції підвищеної чутливості до інших міорелаксантів, оскільки виявлена висока частота зустрічальності перехресної чутливості між міорелаксантами (більше 50%).
Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, підвищена чутливість до Тракріуму може спостерігатися у пацієнтів з важкою міастенією, іншими нервово-м'язовими захворюваннями і важкими порушеннями електролітного балансу
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: часто - минуще зниження АТ, гіперемія шкіри.
З боку дихальної системи: іноді - бронхоспазм.
Ці небажані явища пов'язані з викидом гістаміну.
Постмаркетингові дані
З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні та анафілактоїдні реакції. Дуже рідко повідомлялося про важкі анафілактичні або анафілактоїдні реакції при поєднаному застосуванні Тракріуму з анестетиками.
З боку нервової системи: в окремих випадках - судоми. Були повідомлення про випадки виникнення судом у пацієнтів, які перебувають на інтенсивній терапії, отримуючих і інші препарати, крім Тракріуму. Зазвичай у цих пацієнтів були передумови для виникнення судом, такі як травма голови, набряк головного мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія. Зв'язок між виникненням нападів і застосуванням лауданозину не встановлено. В результаті клінічних досліджень кореляція між плазмовими концентраціями лауданозину і виникненням нападів відсутня.
З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках - міопатія, м'язова слабкість. Повідомлялося про кілька випадків міопатії та/або м'язової слабкості при тривалому використанні міорелаксантів у тяжкохворих пацієнтів, які перебувають у блоці інтенсивної терапії. Більшість з них одночасно отримували ГКС. Ця побічна реакція розцінюється як нехарактерна для Тракріуму, зв'язок з застосуванням препарату не встановлено.
З боку дихальної системи: іноді - бронхоспазм.
Ці небажані явища пов'язані з викидом гістаміну.
Постмаркетингові дані
З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні та анафілактоїдні реакції. Дуже рідко повідомлялося про важкі анафілактичні або анафілактоїдні реакції при поєднаному застосуванні Тракріуму з анестетиками.
З боку нервової системи: в окремих випадках - судоми. Були повідомлення про випадки виникнення судом у пацієнтів, які перебувають на інтенсивній терапії, отримуючих і інші препарати, крім Тракріуму. Зазвичай у цих пацієнтів були передумови для виникнення судом, такі як травма голови, набряк головного мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія. Зв'язок між виникненням нападів і застосуванням лауданозину не встановлено. В результаті клінічних досліджень кореляція між плазмовими концентраціями лауданозину і виникненням нападів відсутня.
З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках - міопатія, м'язова слабкість. Повідомлялося про кілька випадків міопатії та/або м'язової слабкості при тривалому використанні міорелаксантів у тяжкохворих пацієнтів, які перебувають у блоці інтенсивної терапії. Більшість з них одночасно отримували ГКС. Ця побічна реакція розцінюється як нехарактерна для Тракріуму, зв'язок з застосуванням препарату не встановлено.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньовенного введення — 1 мл атракурію безілат — 10 мг допоміжні речовини: розчин бензолсульфонової кислоти; вода для ін'єкцій в ампулах по 2,5 і 5 мл, в упаковці 5 шт.
