Пегвісомант
Pegvisomant
Аналоги (дженерики, синоніми)
Сомаверт
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Pegvisomanti 0,02
D.t.d.№ 5 in flac.
S. По 1 флакону 1 раз в сутки, п/к
D.t.d.№ 5 in flac.
S. По 1 флакону 1 раз в сутки, п/к
Фармакологічні властивості
Аналог гормону росту людини, генетично модифікований з метою утворення антагоніста рецепторів гормону росту; виробляється з використанням технології рекомбінантної ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) в експресійній системі E.coli; зв'язується з рецепторами гормону росту на поверхні клітини, чим блокує зв'язування гормону росту і перешкоджає внутрішньоклітинній передачі ефектів гормону росту; високоселективний до GH-рецепторів і не має перехресної активності щодо інших цитокінових рецепторів, зокрема пролактину; пригнічення дії гормону росту пегвісомантом призводить до зниження концентрацій у сироватці інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) та інших білків сироватки, чутливих до гормону росту, зокрема вільного ІФР-1, кислотно-лабільної субодиниці ІФР-1 (КЛС) та протеїну-3, що зв'язує інсуліноподібний фактор гормону росту (ІФРЗБ-3).
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Лікування слід починати під контролем лікаря, який має досвід лікування акромегалії; необхідно вирішити питання, чи потрібно при цьому продовжувати терапію аналогами соматостатину; початкова доза 80 мг пегвісоманту вводиться п/ш (підшкірне введення), надалі 10 мг розчиняється в 1 мл води для ін'єкцій і вводиться 1 раз/добу (кількість разів на добу) шляхом п/к (підшкірне введення) ін'єкції БНФ корекція дози залежить від рівнів ІФР-1 у сироватці, концентрації ІФР-1 у сироватці необхідно визначати кожні 4-6 тижнів адекватна корекція дози повинна проводитися в межах 5 мг/добу БНФ, для підтримання стабільної концентрації ІФР-1 у сироватці згідно стандартних вікових параметрів і забезпечення оптимальної клінічної реакції; МДД (максимальна добова доза) - 30 мг/добу БНФ, (за винятком початкової дози) пацієнтам похилого та старечого віку будь-якої спеціальної корекції дози не потрібно; ефективність і безпека препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок не встановлені, на початку лікування пегвісомантом може підвищуватися чутливість до інсуліну у деяких хворих СД (цукровий діабет) існує ризик розвитку гіпоглікемії при одночасному лікуванні інсуліном або пероральними гіпоглікемічними засобами на початку лікування, у хворих СД (цукровий діабет) дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів можуть вимагати зниження.
Показання
- лікування хворих акромегалією, у яких хірургічне втручання і/або променева терапія не мали ефекту, а відповідне терапевтичне лікування аналогами соматостатину не призвело до нормалізації концентрацій інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) або не переносилося пацієнтами БНФ.
Протипоказання
гіперчутливість до пегвісоманту або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
- пітливість
- головний біль
- астенія
- грипоподібні захворювання
- втомлюваність
- набряк нижньої повіки
- гіпертермія
- слабкість
- астенія
- погіршення самопочуття
- порушення регенерації
- периферичний набряк локальна еритема та болючість
- гіпертрофія тканин у місці ін'єкції;
- діарея, запори
- нудота, блювання, здуття живота, диспепсія
- підвищення показників функціональних печінкових проб
- сухість у роті
- геморой
- підвищення секреції слини
- захворювання зубів, артралгія, міалгія, артрит;
- головний біль, запаморочення
- сонливість, тремор, гіпестезія, дисгевзія, мігрень, нарколепсія, свербіж
- висипання, патологічні мрії, порушення сну, дратівливість, апатія, сплутаність свідомості, підвищення лібідо, панічні напади, втрата короткочасної пам'яті;
- гіперхолестеринемія, збільшення ваги тіла, гіперглікемія, відчуття голоду, гіпертригліцеридемія, гіпоглікемія диспное астенопія, біль в оці;
- гематурія, протеїнурія, поліурія, порушення функції нирок АГ (артеріальна гіпертензія) хвороба Меньєра тромбоцитопенія, лейкопенія, лейкоцитоз, схильність до кровотечі.
- головний біль
- астенія
- грипоподібні захворювання
- втомлюваність
- набряк нижньої повіки
- гіпертермія
- слабкість
- астенія
- погіршення самопочуття
- порушення регенерації
- периферичний набряк локальна еритема та болючість
- гіпертрофія тканин у місці ін'єкції;
- діарея, запори
- нудота, блювання, здуття живота, диспепсія
- підвищення показників функціональних печінкових проб
- сухість у роті
- геморой
- підвищення секреції слини
- захворювання зубів, артралгія, міалгія, артрит;
- головний біль, запаморочення
- сонливість, тремор, гіпестезія, дисгевзія, мігрень, нарколепсія, свербіж
- висипання, патологічні мрії, порушення сну, дратівливість, апатія, сплутаність свідомості, підвищення лібідо, панічні напади, втрата короткочасної пам'яті;
- гіперхолестеринемія, збільшення ваги тіла, гіперглікемія, відчуття голоду, гіпертригліцеридемія, гіпоглікемія диспное астенопія, біль в оці;
- гематурія, протеїнурія, поліурія, порушення функції нирок АГ (артеріальна гіпертензія) хвороба Меньєра тромбоцитопенія, лейкопенія, лейкоцитоз, схильність до кровотечі.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 10 мг, 20 мг у фл.
