Нейронтин
Neurontin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Caps. "Neurontin" 0,3 № 100
D.S. По 1 капсулі 3 р/день
D.S. По 1 капсулі 3 р/день
Фармакологічні властивості
Протисудомний препарат. За будовою габапентин схожий з нейротрансмітером гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК), однак його механізм дії відрізняється від такого деяких інших препаратів, що взаємодіють з ГАМК-рецепторами, включаючи вальпроєву кислоту, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансамінази, інгібітори захоплення ГАМК, агоністи ГАМК і пролікарські форми ГАМК: він не має ГАМК-ергічних властивостей і не впливає на захоплення і метаболізм ГАМК. Припускається, що габапентин зв'язується з α2-δ-субодиницею потенціалзалежних кальцієвих каналів і пригнічує потік іонів кальцію, що відіграє важливу роль у виникненні нейропатичного болю.
Габапентин не впливає на зворотне захоплення дофаміну, норадреналіну і серотоніну.
Габапентин у клінічно значущих концентраціях не зв'язується з рецепторами інших лікарських засобів або нейротрансмітерів, включаючи рецептори ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепінові, глутамату, гліцину або N-метил-d-аспартату. На відміну від фенітоїну і карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Габапентин частково послаблює ефекти агоніста глутаматних рецепторів N-метил-d-аспартату в деяких тестах in vitro, але тільки в концентрації понад 100 мкмоль/л, яка не досягається in vivo. Габапентин дещо зменшує викид моноамінових нейротрансмітерів in vitro. Застосування габапентину у щурів призводило до підвищення обміну ГАМК у деяких ділянках головного мозку; цей ефект був схожий з таким вальпроєвої кислоти, хоча спостерігався в інших ділянках головного мозку. Значення цих ефектів габапентину для його протисудомної активності не встановлено. У тварин габапентин легко проникає в тканину головного мозку і попереджає судоми, викликані максимальним електрошоком, хімічними препаратами, включаючи інгібітори синтезу ГАМК, а також обумовлені генетичними факторами.
Габапентин не впливає на зворотне захоплення дофаміну, норадреналіну і серотоніну.
Габапентин у клінічно значущих концентраціях не зв'язується з рецепторами інших лікарських засобів або нейротрансмітерів, включаючи рецептори ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепінові, глутамату, гліцину або N-метил-d-аспартату. На відміну від фенітоїну і карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Габапентин частково послаблює ефекти агоніста глутаматних рецепторів N-метил-d-аспартату в деяких тестах in vitro, але тільки в концентрації понад 100 мкмоль/л, яка не досягається in vivo. Габапентин дещо зменшує викид моноамінових нейротрансмітерів in vitro. Застосування габапентину у щурів призводило до підвищення обміну ГАМК у деяких ділянках головного мозку; цей ефект був схожий з таким вальпроєвої кислоти, хоча спостерігався в інших ділянках головного мозку. Значення цих ефектів габапентину для його протисудомної активності не встановлено. У тварин габапентин легко проникає в тканину головного мозку і попереджає судоми, викликані максимальним електрошоком, хімічними препаратами, включаючи інгібітори синтезу ГАМК, а також обумовлені генетичними факторами.
Фармакодинаміка
Противоэпилептическое средство. По химической структуре имеет сходство с GABA, выполняющей функцию тормозного медиатора в ЦНС. Полагают, что механизм действия габапентина отличается от других противосудорожных средств, действующих через синапсы GABA (включая вальпроат, барбитураты, бензодиазепины, ингибиторы GABA-трансаминазы, ингибиторы захвата GABA, агонисты GABA и пролекарства GABA). В исследованиях in vitro показано, что габапентин характеризуется наличием нового пептидного места связывания в тканях мозга крыс, включая гиппокамп и кору головного мозга, которое может иметь отношение к противосудорожной активности габапентина и его производных. Габапентин в клинически значимых концентрациях не связывается с другими обычными препаратами и нейромедиаторными рецепторами в мозге, в т.ч. с GABAA-, GABAB-, бензодиазепиновыми рецепторами, с NMDA-рецепторами.
Окончательно механизм действия габапентина не установлен.
Окончательно механизм действия габапентина не установлен.
Фармакокінетика
Габапентин абсорбируется из ЖКТ. После приема внутрь Cmax габапентина в плазме достигается через 2-3 ч. Абсолютная биодоступность составляет около 60%. Прием одновременно с пищей (в т.ч. с высоким содержанием жиров) не оказывает влияния на фармакокинетику габапентина.
Габапентин не связывается с белками плазмы и имеет Vd 57.7 л. У пациентов с эпилепсией концентрация габапентина в спинномозговой жидкости составляет 20% от соответствующих Css в плазме в конце интервала дозирования.
Габапентин выводится только почками. T1/2 не зависит от дозы и составляет в среднем 5-7 ч.
Клиренс габапентина снижается у лиц пожилого возраста и у пациентов с нарушениями функции почек. Константа скорости выведения, плазменный и почечный клиренс габапентина прямо пропорциональны клиренсу креатинина.
Габапентин удаляется из плазмы при гемодиализе.
Значения концентраций габапентина в плазме у детей были сходны с взрослыми.
Габапентин не связывается с белками плазмы и имеет Vd 57.7 л. У пациентов с эпилепсией концентрация габапентина в спинномозговой жидкости составляет 20% от соответствующих Css в плазме в конце интервала дозирования.
Габапентин выводится только почками. T1/2 не зависит от дозы и составляет в среднем 5-7 ч.
Клиренс габапентина снижается у лиц пожилого возраста и у пациентов с нарушениями функции почек. Константа скорости выведения, плазменный и почечный клиренс габапентина прямо пропорциональны клиренсу креатинина.
Габапентин удаляется из плазмы при гемодиализе.
Значения концентраций габапентина в плазме у детей были сходны с взрослыми.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Нейронтин призначають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Якщо необхідно знизити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово протягом мінімум одного тижня.
Нейропатичний біль у дорослих
Початкова доза становить 900 мг/добу в 3 прийоми рівними дозами; за необхідності, залежно від ефекту, дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг/добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні препарату Нейронтин у дозі вище 1800 мг/добу додаткова ефективність не відзначається.
Лікування можна починати відразу з дози 900 мг/добу (по 300 мг 3 рази/добу) або можна збільшувати дозу поступово до 900 мг/добу протягом перших 3 днів за наступною схемою: 1-й день - 300 мг препарату 1 раз/добу; 2-й день - по 300 мг 2 рази/добу; 3-й день - по 300 мг 3 рази/добу.
Парціальні судоми
У дорослих і дітей віком старше 12 років ефективна доза становить від 900 до 3600 мг/добу. Терапію можна почати з дози 300 мг 3 рази/добу в перший день або збільшувати поступово до 900 мг за схемою, описаною вище (див. підрозділ "Нейропатичний біль у дорослих").
У подальшому доза може бути підвищена максимально до 3600 мг/добу (розділених на 3 рівних прийоми). Відзначена хороша переносимість препарату в дозах до 4800 мг/добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом.
У дітей віком 3-12 років початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази/добу і підвищують до ефективної приблизно протягом 3 днів. Ефективна доза габапентину у дітей віком 5 років і старше становить 25-35 мг/кг/добу рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3 до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами в 3 прийоми. Відзначена хороша переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом.
Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину в плазмі крові. Він може застосовуватися в комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації в плазмі крові або концентрації інших протисудомних препаратів у сироватці.
Нейропатичний біль у дорослих
Початкова доза становить 900 мг/добу в 3 прийоми рівними дозами; за необхідності, залежно від ефекту, дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг/добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні препарату Нейронтин у дозі вище 1800 мг/добу додаткова ефективність не відзначається.
Лікування можна починати відразу з дози 900 мг/добу (по 300 мг 3 рази/добу) або можна збільшувати дозу поступово до 900 мг/добу протягом перших 3 днів за наступною схемою: 1-й день - 300 мг препарату 1 раз/добу; 2-й день - по 300 мг 2 рази/добу; 3-й день - по 300 мг 3 рази/добу.
Парціальні судоми
У дорослих і дітей віком старше 12 років ефективна доза становить від 900 до 3600 мг/добу. Терапію можна почати з дози 300 мг 3 рази/добу в перший день або збільшувати поступово до 900 мг за схемою, описаною вище (див. підрозділ "Нейропатичний біль у дорослих").
У подальшому доза може бути підвищена максимально до 3600 мг/добу (розділених на 3 рівних прийоми). Відзначена хороша переносимість препарату в дозах до 4800 мг/добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом.
У дітей віком 3-12 років початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази/добу і підвищують до ефективної приблизно протягом 3 днів. Ефективна доза габапентину у дітей віком 5 років і старше становить 25-35 мг/кг/добу рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3 до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами в 3 прийоми. Відзначена хороша переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом.
Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину в плазмі крові. Він може застосовуватися в комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації в плазмі крові або концентрації інших протисудомних препаратів у сироватці.
Для дітей:
Эпилепсия
Дети в возрасте 3-12 лет: начальная доза препарата варьирует от 10 до 15 мг/кг/сут, которую назначают равными дозами 3 раза в день и повышают до эффективной приблизительно в течение 3 дней. Эффективная доза габапентина у детей в возрасте 5 лет и старше составляет 25-35 мг/кг/сут равными дозами в 3 приема. Эффективная доза габапентина у детей в возрасте от 3 до 5 лет составляет 40 мг/кг/сут равными дозами в 3 приема. Отмечена хорошая переносимость препарата в дозах до 50 мг/кг/сут при длительном применении. Максимальный интервал между приемом доз препарата не должен превышать 12 часов во избежание возобновления судорог.
Нет необходимости контролировать концентрацию габапентина в плазме. Он может применяться в комбинации с другими противосудорожными препаратами без учета изменения его концентрации в плазме или концентрации других противосудорожных препаратов в сыворотке.
Дети в возрасте 3-12 лет: начальная доза препарата варьирует от 10 до 15 мг/кг/сут, которую назначают равными дозами 3 раза в день и повышают до эффективной приблизительно в течение 3 дней. Эффективная доза габапентина у детей в возрасте 5 лет и старше составляет 25-35 мг/кг/сут равными дозами в 3 приема. Эффективная доза габапентина у детей в возрасте от 3 до 5 лет составляет 40 мг/кг/сут равными дозами в 3 приема. Отмечена хорошая переносимость препарата в дозах до 50 мг/кг/сут при длительном применении. Максимальный интервал между приемом доз препарата не должен превышать 12 часов во избежание возобновления судорог.
Нет необходимости контролировать концентрацию габапентина в плазме. Он может применяться в комбинации с другими противосудорожными препаратами без учета изменения его концентрации в плазме или концентрации других противосудорожных препаратов в сыворотке.
Показання
- лікування нейропатичного болю у дорослих віком 18 років і старше;
- монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих і дітей віком старше 12 років;
- як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих і дітей віком 3 років і старше.
- монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих і дітей віком старше 12 років;
- як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих і дітей віком 3 років і старше.
Протипоказання
- застосування як монотерапії парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дітей віком до 12 років;
- застосування як додаткового засобу при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дітей віком до 3 років;
- для лікування нейропатичного болю у дітей і підлітків віком до 18 років;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- підвищена чутливість до габапентину або допоміжних компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності.
- застосування як додаткового засобу при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дітей віком до 3 років;
- для лікування нейропатичного болю у дітей і підлітків віком до 18 років;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- підвищена чутливість до габапентину або допоміжних компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності.
Особливі вказівки
Резкое прекращение терапии противосудорожными средствами у больных с парциальными судорогами может провоцировать судорожный статус. В случае необходимости снижать дозу, отменять габапентин или заменять его на альтернативное средство следует постепенно в течение минимум 1 недели.
Габапентин не является эффективным средством для лечения абсансных судорожных припадков.
При совместном применении с другими противосудорожными средствами были зарегистрированы ложноположительные результаты теста определения белка в моче. Для определения белка в моче рекомендуется пользоваться более специфичным методом преципитации сульфосалициловой кислоты.
Пациентам с нарушениями функции почек, а также больным, находящимся на гемодиализе требуется коррекция режима дозирования.
Пациентам пожилого возраста может потребоваться коррекция режима дозирования габапентина в связи с тем, что у этой категории больных возможно уменьшение почечного клиренса.
Эффективность и безопасность терапии нейропатической боли у пациентов в возрасте до 18 лет не установлены.
Эффективность и безопасность монотерапии габапентином при лечении парциальных судорог у детей в возрасте до 12 лет и дополнительной терапии габапентином при лечении парциальных судорог у детей в возрасте до 3 лет не установлены.
Если не лечить симптомы аллергической реакции или кожные реакции, возникшие на фоне применения габапентина, то возможно развитие более серьезных нарушений.
В период лечения не допускать употребления алкоголя.
Следует иметь в виду, что в некоторых препаратах габапентина, в качестве вспомогательных веществ содержатся красители: солнечный закат желтый (E110), который может вызывать аллергические реакции; эритрозин (E127), который нельзя применять при заболеваниях щитовидной железы.
Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами
До определения индивидуальной реакции на лечение пациент должен воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, связанных с необходимостью концентрации внимания и повышенной скорости психомоторных реакций.
Габапентин не является эффективным средством для лечения абсансных судорожных припадков.
При совместном применении с другими противосудорожными средствами были зарегистрированы ложноположительные результаты теста определения белка в моче. Для определения белка в моче рекомендуется пользоваться более специфичным методом преципитации сульфосалициловой кислоты.
Пациентам с нарушениями функции почек, а также больным, находящимся на гемодиализе требуется коррекция режима дозирования.
Пациентам пожилого возраста может потребоваться коррекция режима дозирования габапентина в связи с тем, что у этой категории больных возможно уменьшение почечного клиренса.
Эффективность и безопасность терапии нейропатической боли у пациентов в возрасте до 18 лет не установлены.
Эффективность и безопасность монотерапии габапентином при лечении парциальных судорог у детей в возрасте до 12 лет и дополнительной терапии габапентином при лечении парциальных судорог у детей в возрасте до 3 лет не установлены.
Если не лечить симптомы аллергической реакции или кожные реакции, возникшие на фоне применения габапентина, то возможно развитие более серьезных нарушений.
В период лечения не допускать употребления алкоголя.
Следует иметь в виду, что в некоторых препаратах габапентина, в качестве вспомогательных веществ содержатся красители: солнечный закат желтый (E110), который может вызывать аллергические реакции; эритрозин (E127), который нельзя применять при заболеваниях щитовидной железы.
Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами
До определения индивидуальной реакции на лечение пациент должен воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, связанных с необходимостью концентрации внимания и повышенной скорости психомоторных реакций.
Побічні ефекти
При лікуванні нейропатичного болю
Основні побічні ефекти, що виникли на фоні лікування не менше ніж у 1% хворих:
З боку травної системи: запор, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, біль у животі.
З боку нервової системи: порушення ходи, порушення координації, амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, запаморочення, гіпестезія, сонливість, порушення мислення, тремор, головний біль.
З боку дихальної системи: задишка, фарингіт.
З боку шкірних покривів: шкірний висип.
З боку органів чуття: амбліопія, вертиго, кон'юнктивіт, середній отит.
Інші: випадкові травми, астенія, біль у спині, грипоподібний синдром, інфекція, біль різної локалізації, периферичні набряки, збільшення маси тіла, гіперглікемія.
При лікуванні парціальних судом
Безпека габапентину як додаткового засобу вивчалася у понад 2000 пацієнтів; переносимість його була доброю. Габапентин найчастіше застосовується в комбінації з іншими протисудомними засобами, тому встановити, який препарат(и) викликає побічну дію (якщо такий зв'язок взагалі існує) неможливо.
Основні побічні ефекти, що виникли на фоні лікування не менше ніж у 1% хворих:
З боку серцево-судинної системи: симптоми вазодилатації або гіпертензія.
З боку травної системи: запор, захворювання зубів, діарея, диспепсія, підвищення апетиту, сухість слизової оболонки порожнини рота або глотки, нудота і/або блювання, біль у животі, метеоризм, анорексія, гінгівіт.
З боку органів кровотворення: лейкопенія, зниження концентрації білих кров'яних тілець, пурпура (найчастіше її описували як крововиливи, що виникали при фізичній травмі).
З боку кістково-м'язової системи: переломи, міалгії, артралгія.
З боку нервової системи: амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, порушення координації, депресія, дизартрія, емоційна лабільність, безсоння, нервозність, ністагм, сонливість, порушення мислення, тремор, посмикування м'язів, запаморочення, гіперкінези; посилення, ослаблення або відсутність рефлексів, парестезії, занепокоєння, ворожість, головний біль.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, риніт, пневмонія, бронхіт, інфекції дихальних шляхів.
З боку шкірних покривів: садна, акне, свербіж шкіри, шкірний висип.
З боку органів чуття: амбліопія, диплопія, порушення зору, вертиго.
З боку сечостатевої системи: інфекція сечових шляхів, імпотенція.
Інші: біль у спині, втома, лихоманка, вірусна інфекція, периферичні набряки, збільшення маси тіла, астенія, загальне нездужання, набряк обличчя, порушення ерекції.
Зазначені побічні ефекти були легко або помірно вираженими. Побічні ефекти, що відзначалися у літніх пацієнтів, не відрізнялися від таких у молодших людей.
На фоні монотерапії не були відзначені які-небудь нові або несподівані побічні ефекти. При порівнянні переносимості препарату в дозах 300 і 3600 мг/добу відзначається залежність від дози таких явищ, як запаморочення, атаксія, сонливість, парестезія і ністагм.
Діти
Нижче перераховані побічні ефекти, що спостерігалися при додатковій терапії у дітей віком 3-12 років з частотою близько 2% і вище, ніж при застосуванні плацебо.
З боку травної системи: нудота і/або блювання.
З боку нервової системи: сонливість, ворожість, емоційна лабільність, запаморочення, гіперкінезія.
З боку дихальної системи: бронхіт, респіраторна інфекція.
Інші: вірусна інфекція, лихоманка, збільшення маси тіла, втома.
Інші небажані явища, що спостерігалися більш ніж у 2% дітей, частота яких у групі плацебо була схожою або вищою: фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, риніт, судоми, діарея, анорексія, кашель і середній отит.
Припинення лікування через небажані явища
Побічні ефекти, які найчастіше призводили до відміни препарату, що застосовувався як допоміжна терапія: сонливість, атаксія, запаморочення, втома, нудота і/або блювання; як монотерапія: запаморочення, нервозність, збільшення маси тіла, нудота і/або блювання і сонливість.
Небажані явища, які найчастіше призводили до відміни препарату у дітей: сонливість, гіперкінезія і ворожість.
Постреєстраційний досвід застосування
Зареєстровані випадки раптової незрозумілої смерті, зв'язок яких з лікуванням габапентином не встановлено. Інші небажані явища, зареєстровані в процесі постреєстраційного застосування препарату, включали підвищення концентрації креатинфосфокінази в плазмі крові, рабдоміоліз, гостру ниркову недостатність, алергічні реакції, включаючи кропив'янку, алопецію, ангіоневротичний набряк, генералізований набряк; коливання концентрації глюкози крові у хворих на діабет, біль у грудях, збільшення в об'ємі молочних залоз, лікарська висипка, що включає еозинофілію і системні реакції; гінекомастія, підвищення показників функції печінки, гепатит, жовтяниця, багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, галюцинації, гіперчутливість, включаючи системні реакції, рухові розлади, такі як хореоатетоз, дискінезія і дистонія, міоклонус, відчуття серцебиття, панкреатит, тромбоцитопенія, шум у вухах, нетримання сечі.
Після різкої відміни терапії габапентином найчастіше відзначалися наступні побічні ефекти: занепокоєння, безсоння, нудота, болі різної локалізації і підвищена пітливість
Основні побічні ефекти, що виникли на фоні лікування не менше ніж у 1% хворих:
З боку травної системи: запор, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, біль у животі.
З боку нервової системи: порушення ходи, порушення координації, амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, запаморочення, гіпестезія, сонливість, порушення мислення, тремор, головний біль.
З боку дихальної системи: задишка, фарингіт.
З боку шкірних покривів: шкірний висип.
З боку органів чуття: амбліопія, вертиго, кон'юнктивіт, середній отит.
Інші: випадкові травми, астенія, біль у спині, грипоподібний синдром, інфекція, біль різної локалізації, периферичні набряки, збільшення маси тіла, гіперглікемія.
При лікуванні парціальних судом
Безпека габапентину як додаткового засобу вивчалася у понад 2000 пацієнтів; переносимість його була доброю. Габапентин найчастіше застосовується в комбінації з іншими протисудомними засобами, тому встановити, який препарат(и) викликає побічну дію (якщо такий зв'язок взагалі існує) неможливо.
Основні побічні ефекти, що виникли на фоні лікування не менше ніж у 1% хворих:
З боку серцево-судинної системи: симптоми вазодилатації або гіпертензія.
З боку травної системи: запор, захворювання зубів, діарея, диспепсія, підвищення апетиту, сухість слизової оболонки порожнини рота або глотки, нудота і/або блювання, біль у животі, метеоризм, анорексія, гінгівіт.
З боку органів кровотворення: лейкопенія, зниження концентрації білих кров'яних тілець, пурпура (найчастіше її описували як крововиливи, що виникали при фізичній травмі).
З боку кістково-м'язової системи: переломи, міалгії, артралгія.
З боку нервової системи: амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, порушення координації, депресія, дизартрія, емоційна лабільність, безсоння, нервозність, ністагм, сонливість, порушення мислення, тремор, посмикування м'язів, запаморочення, гіперкінези; посилення, ослаблення або відсутність рефлексів, парестезії, занепокоєння, ворожість, головний біль.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, риніт, пневмонія, бронхіт, інфекції дихальних шляхів.
З боку шкірних покривів: садна, акне, свербіж шкіри, шкірний висип.
З боку органів чуття: амбліопія, диплопія, порушення зору, вертиго.
З боку сечостатевої системи: інфекція сечових шляхів, імпотенція.
Інші: біль у спині, втома, лихоманка, вірусна інфекція, периферичні набряки, збільшення маси тіла, астенія, загальне нездужання, набряк обличчя, порушення ерекції.
Зазначені побічні ефекти були легко або помірно вираженими. Побічні ефекти, що відзначалися у літніх пацієнтів, не відрізнялися від таких у молодших людей.
На фоні монотерапії не були відзначені які-небудь нові або несподівані побічні ефекти. При порівнянні переносимості препарату в дозах 300 і 3600 мг/добу відзначається залежність від дози таких явищ, як запаморочення, атаксія, сонливість, парестезія і ністагм.
Діти
Нижче перераховані побічні ефекти, що спостерігалися при додатковій терапії у дітей віком 3-12 років з частотою близько 2% і вище, ніж при застосуванні плацебо.
З боку травної системи: нудота і/або блювання.
З боку нервової системи: сонливість, ворожість, емоційна лабільність, запаморочення, гіперкінезія.
З боку дихальної системи: бронхіт, респіраторна інфекція.
Інші: вірусна інфекція, лихоманка, збільшення маси тіла, втома.
Інші небажані явища, що спостерігалися більш ніж у 2% дітей, частота яких у групі плацебо була схожою або вищою: фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, риніт, судоми, діарея, анорексія, кашель і середній отит.
Припинення лікування через небажані явища
Побічні ефекти, які найчастіше призводили до відміни препарату, що застосовувався як допоміжна терапія: сонливість, атаксія, запаморочення, втома, нудота і/або блювання; як монотерапія: запаморочення, нервозність, збільшення маси тіла, нудота і/або блювання і сонливість.
Небажані явища, які найчастіше призводили до відміни препарату у дітей: сонливість, гіперкінезія і ворожість.
Постреєстраційний досвід застосування
Зареєстровані випадки раптової незрозумілої смерті, зв'язок яких з лікуванням габапентином не встановлено. Інші небажані явища, зареєстровані в процесі постреєстраційного застосування препарату, включали підвищення концентрації креатинфосфокінази в плазмі крові, рабдоміоліз, гостру ниркову недостатність, алергічні реакції, включаючи кропив'янку, алопецію, ангіоневротичний набряк, генералізований набряк; коливання концентрації глюкози крові у хворих на діабет, біль у грудях, збільшення в об'ємі молочних залоз, лікарська висипка, що включає еозинофілію і системні реакції; гінекомастія, підвищення показників функції печінки, гепатит, жовтяниця, багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, галюцинації, гіперчутливість, включаючи системні реакції, рухові розлади, такі як хореоатетоз, дискінезія і дистонія, міоклонус, відчуття серцебиття, панкреатит, тромбоцитопенія, шум у вухах, нетримання сечі.
Після різкої відміни терапії габапентином найчастіше відзначалися наступні побічні ефекти: занепокоєння, безсоння, нудота, болі різної локалізації і підвищена пітливість
Передозування
Летальная доза не была выявлена у мышей и крыс, получавших перорально габапентин в однократной дозе до 8000 мг/кг. Признаки острой токсичности у животных включали атаксию, затрудненное дыхание, птоз, седативный эффект, гипоактивность или возбуждение.
Сообщалось о случаях острой передозировки габапентина при пероральном приеме в количестве до 49 г. В этих случаях наблюдались диплопия, невнятная речь, сонливость, летаргия и диарея. Все пациенты выздоровели при поддерживающей терапии. Сообщалось о коме, разрешающейся с помощью диализа, у пациентов с ХПН, получавших габапентин.
Габапентин можно удалить с помощью гемодиализа. Хотя гемодиализ не проводился в нескольких зарегистрированных случаях передозировки, он может быть показан в зависимости от клинического состояния пациента или у пациентов со значительным нарушением функции почек.
Сообщалось о случаях острой передозировки габапентина при пероральном приеме в количестве до 49 г. В этих случаях наблюдались диплопия, невнятная речь, сонливость, летаргия и диарея. Все пациенты выздоровели при поддерживающей терапии. Сообщалось о коме, разрешающейся с помощью диализа, у пациентов с ХПН, получавших габапентин.
Габапентин можно удалить с помощью гемодиализа. Хотя гемодиализ не проводился в нескольких зарегистрированных случаях передозировки, он может быть показан в зависимости от клинического состояния пациента или у пациентов со значительным нарушением функции почек.
Лікарняна взаємодія
Исследования in vitro
Исследования in vitro были проведены для изучения способности габапентина ингибировать основные изоферменты цитохрома P450 (CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 и CYP3A4), которые опосредуют метаболизм ЛС и ксенобиотиков, с использованием микросомальных ферментов печени человека и селективных маркерных субстратов изоформ. Только при максимальной протестированной концентрации (171 мкг/мл, 1 мМ) наблюдалась небольшая степень ингибирования (от 14 до 30%) изоформы CYP2A6. Никакого ингибирования других протестированных изоформ не наблюдалось при концентрациях габапентина до 171 мкг/мл (примерно в 15 раз больше Cmax при дозе 3600 мг/сут).
Данные о ФКВ in vivo получены в исследованиях с участием здоровых взрослых добровольцев и взрослых пациентов с эпилепсией.
Фенитоин
Однократное (400 мг) и многократное (400 мг 3 раза в день) применение габапентина у пациентов с эпилепсией (n=8), которые получали монотерапию фенитоином в течение не менее 2 мес, не оказывало влияния на Cmin фенитоина в плазме крови непосредственно перед приемом очередной дозы, а фенитоин не влиял на фармакокинетику габапентина.
Карбамазепин
Сопутствующее введение габапентина (400 мг 3 раза в день, n=12) не влияло на Cmin карбамазепина и его 10,11-эпоксидного метаболита в плазме крови непосредственно перед приемом очередной дозы. Аналогичным образом фармакокинетика габапентина не изменялась при введении карбамазепина.
Вальпроевая кислота
Средняя Cmin вальпроевой кислоты в сыворотке крови непосредственно перед приемом очередной дозы до и во время сопутствующего применения габапентина (400 мг 3 раза в день, n=17) не изменялась, и вальпроевая кислота не влияла на фармакокинетические параметры габапентина.
Фенобарбитал
Фармакокинетические параметры фенобарбитала или габапентина (300 мг 3 раза в день, n=12) не различались в зависимости от того, применялись ли эти ЛС по отдельности или вместе.
Другие противоэпилептические ЛС
Габапентин не подвергается значительному метаболизму и не влияет на метаболизм обычно одновременно принимаемых противоэпилептических ЛС.
Напроксен
Совместное применение (n=18) напроксена (250 мг) и габапентина (125 мг) увеличивало абсорбцию габапентина на 12–15%. Габапентин не влиял на фармакокинетические параметры напроксена. Эти дозы ниже терапевтических доз обоих ЛС. Степень взаимодействия в пределах рекомендуемых диапазонов доз неизвестна.
Наркотические анальгетики
Гидрокодон. Совместное применение габапентина и гидрокодона снижает воздействие гидрокодона. Возможность изменения воздействия и эффекта гидрокодона следует учитывать в начале или при прекращении приема габапентина у пациента, принимающего гидрокодон.
Совместное применение габапентина (125–500 мг, n=48) снижало Cmax и AUC гидрокодона (10 мг, n=50) дозозависимым образом по сравнению с введением одного гидрокодона. Значения Cmax и AUC были ниже на 3–4% после приема 125 мг габапентина и на 21–22% после приема 500 мг габапентина соответственно. Механизм этого взаимодействия неизвестен. Гидрокодон увеличивает значения AUC габапентина на 14%. Величина взаимодействия при других дозах неизвестна.
Морфин. При одновременном введении габапентина и морфина следует наблюдать за состоянием пациента на предмет развития признаков депрессии ЦНС, таких как сонливость, седативный эффект и угнетение дыхания.
При приеме капсулы морфина с контролируемым высвобождением 60 мг за 2 ч до приема габапентина в дозе 600 мг (n=12), средняя AUC габапентина увеличивалась на 44% по сравнению с применением его без морфина. На значения фармакокинетических параметров морфина прием габапентина через 2 ч после морфина не влиял. Величина взаимодействия при других дозах неизвестна.
Циметидин
При совместном применении циметидина в дозе 300 мг 4 раза в день (n=12) средний CL/F габапентина снизился на 14%, а Cl креатинина на 10%. Таким образом, циметидин, по-видимому, изменяет почечную экскрецию как габапентина, так и креатинина, эндогенного маркера почечной функции. Ожидается, что это небольшое снижение выведения габапентина циметидином имеет клиническое значение. Эффект габапентина на циметидин не оценивался.
Алгелдрат + магния гидроксид
Средняя биодоступность габапентина снижалась примерно на 20% при одновременном приеме антацида, содержащего алгелдрат + магния гидроксид. Рекомендуется принимать габапентин по крайней мере через 2 ч после приема антацида.
Пероральные контрацептивы
Если исходить из значений AUC и T1/2, фармакокинетический профиль комбинации норэтиндрон + этинилэстрадиол после многократного приема был аналогичным как при одновременном применении габапентина (400 мг 3 раза в день, n=13), так и без него. Cmax норэтиндрона была на 13% выше при одновременном назначении с габапентином, ожидается, что это взаимодействие не будет иметь клинического значения.
Пробенецид
Пробенецид — блокатор почечной канальцевой секреции. Фармакокинетические параметры габапентина без пробенецида и с пробенецидом были сопоставимы. Это указывает на то, что габапентин не удаляется путем почечной канальцевой секреции, который блокируется пробенецидом.
Другие ЛС и результаты лабораторных исследований
Поскольку при добавлении габапентина к другим противоэпилептическим ЛС были получены ложноположительные результаты тестов с помощью тест-полоски Ames N-Multistix SG, для определения присутствия белка в моче рекомендуется более специфическая процедура осаждения сульфосалициловой кислотой.
Злоупотребление. Габапентин не проявляет сродства к бензодиазепиновым, опиоидным (мю, дельта или каппа) или каннабиноидным (CB1) клеточным рецепторам. В небольшом количестве пострегистрационных случаев сообщается о неправильном употреблении и злоупотреблении габапентином. Габапентин принимали в дозах, превышающих рекомендованные, по незарегистрированным показаниям. Большинство пациентов, упоминавшихся в этих отчетах, в анамнезе злоупотребляли применением нескольких веществ или принимали габапентин для облегчения симптомов отмены других веществ. При назначении габапентина необходимы тщательная оценка пациента на предмет злоупотребления ЛС в анамнезе и наблюдение за ним на предмет развития признаков и симптомов злоупотребления габапентином (например, развитие толерантности, самостоятельное повышение дозы и поведение, связанное с поиском наркотиков).
Зависимость. Имеются редкие пострегистрационные сообщения о возникновении симптомов абстиненции вскоре после прекращения приема более высоких, чем рекомендуемые, доз габапентина по незарегистрированным показаниям. Такие симптомы включали ажитацию, дезориентацию и спутанность сознания после внезапного прекращения приема габапентина и исчезали после возобновления его приема. У большинства из этих пациентов анамнез включал сведения о злоупотреблении применением нескольких веществ или применении габапентина для облегчения симптомов отмены других веществ. Зависимость и потенциал злоупотребления габапентином в исследованиях с участием людей не оценивались.
Исследования in vitro были проведены для изучения способности габапентина ингибировать основные изоферменты цитохрома P450 (CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 и CYP3A4), которые опосредуют метаболизм ЛС и ксенобиотиков, с использованием микросомальных ферментов печени человека и селективных маркерных субстратов изоформ. Только при максимальной протестированной концентрации (171 мкг/мл, 1 мМ) наблюдалась небольшая степень ингибирования (от 14 до 30%) изоформы CYP2A6. Никакого ингибирования других протестированных изоформ не наблюдалось при концентрациях габапентина до 171 мкг/мл (примерно в 15 раз больше Cmax при дозе 3600 мг/сут).
Данные о ФКВ in vivo получены в исследованиях с участием здоровых взрослых добровольцев и взрослых пациентов с эпилепсией.
Фенитоин
Однократное (400 мг) и многократное (400 мг 3 раза в день) применение габапентина у пациентов с эпилепсией (n=8), которые получали монотерапию фенитоином в течение не менее 2 мес, не оказывало влияния на Cmin фенитоина в плазме крови непосредственно перед приемом очередной дозы, а фенитоин не влиял на фармакокинетику габапентина.
Карбамазепин
Сопутствующее введение габапентина (400 мг 3 раза в день, n=12) не влияло на Cmin карбамазепина и его 10,11-эпоксидного метаболита в плазме крови непосредственно перед приемом очередной дозы. Аналогичным образом фармакокинетика габапентина не изменялась при введении карбамазепина.
Вальпроевая кислота
Средняя Cmin вальпроевой кислоты в сыворотке крови непосредственно перед приемом очередной дозы до и во время сопутствующего применения габапентина (400 мг 3 раза в день, n=17) не изменялась, и вальпроевая кислота не влияла на фармакокинетические параметры габапентина.
Фенобарбитал
Фармакокинетические параметры фенобарбитала или габапентина (300 мг 3 раза в день, n=12) не различались в зависимости от того, применялись ли эти ЛС по отдельности или вместе.
Другие противоэпилептические ЛС
Габапентин не подвергается значительному метаболизму и не влияет на метаболизм обычно одновременно принимаемых противоэпилептических ЛС.
Напроксен
Совместное применение (n=18) напроксена (250 мг) и габапентина (125 мг) увеличивало абсорбцию габапентина на 12–15%. Габапентин не влиял на фармакокинетические параметры напроксена. Эти дозы ниже терапевтических доз обоих ЛС. Степень взаимодействия в пределах рекомендуемых диапазонов доз неизвестна.
Наркотические анальгетики
Гидрокодон. Совместное применение габапентина и гидрокодона снижает воздействие гидрокодона. Возможность изменения воздействия и эффекта гидрокодона следует учитывать в начале или при прекращении приема габапентина у пациента, принимающего гидрокодон.
Совместное применение габапентина (125–500 мг, n=48) снижало Cmax и AUC гидрокодона (10 мг, n=50) дозозависимым образом по сравнению с введением одного гидрокодона. Значения Cmax и AUC были ниже на 3–4% после приема 125 мг габапентина и на 21–22% после приема 500 мг габапентина соответственно. Механизм этого взаимодействия неизвестен. Гидрокодон увеличивает значения AUC габапентина на 14%. Величина взаимодействия при других дозах неизвестна.
Морфин. При одновременном введении габапентина и морфина следует наблюдать за состоянием пациента на предмет развития признаков депрессии ЦНС, таких как сонливость, седативный эффект и угнетение дыхания.
При приеме капсулы морфина с контролируемым высвобождением 60 мг за 2 ч до приема габапентина в дозе 600 мг (n=12), средняя AUC габапентина увеличивалась на 44% по сравнению с применением его без морфина. На значения фармакокинетических параметров морфина прием габапентина через 2 ч после морфина не влиял. Величина взаимодействия при других дозах неизвестна.
Циметидин
При совместном применении циметидина в дозе 300 мг 4 раза в день (n=12) средний CL/F габапентина снизился на 14%, а Cl креатинина на 10%. Таким образом, циметидин, по-видимому, изменяет почечную экскрецию как габапентина, так и креатинина, эндогенного маркера почечной функции. Ожидается, что это небольшое снижение выведения габапентина циметидином имеет клиническое значение. Эффект габапентина на циметидин не оценивался.
Алгелдрат + магния гидроксид
Средняя биодоступность габапентина снижалась примерно на 20% при одновременном приеме антацида, содержащего алгелдрат + магния гидроксид. Рекомендуется принимать габапентин по крайней мере через 2 ч после приема антацида.
Пероральные контрацептивы
Если исходить из значений AUC и T1/2, фармакокинетический профиль комбинации норэтиндрон + этинилэстрадиол после многократного приема был аналогичным как при одновременном применении габапентина (400 мг 3 раза в день, n=13), так и без него. Cmax норэтиндрона была на 13% выше при одновременном назначении с габапентином, ожидается, что это взаимодействие не будет иметь клинического значения.
Пробенецид
Пробенецид — блокатор почечной канальцевой секреции. Фармакокинетические параметры габапентина без пробенецида и с пробенецидом были сопоставимы. Это указывает на то, что габапентин не удаляется путем почечной канальцевой секреции, который блокируется пробенецидом.
Другие ЛС и результаты лабораторных исследований
Поскольку при добавлении габапентина к другим противоэпилептическим ЛС были получены ложноположительные результаты тестов с помощью тест-полоски Ames N-Multistix SG, для определения присутствия белка в моче рекомендуется более специфическая процедура осаждения сульфосалициловой кислотой.
Злоупотребление. Габапентин не проявляет сродства к бензодиазепиновым, опиоидным (мю, дельта или каппа) или каннабиноидным (CB1) клеточным рецепторам. В небольшом количестве пострегистрационных случаев сообщается о неправильном употреблении и злоупотреблении габапентином. Габапентин принимали в дозах, превышающих рекомендованные, по незарегистрированным показаниям. Большинство пациентов, упоминавшихся в этих отчетах, в анамнезе злоупотребляли применением нескольких веществ или принимали габапентин для облегчения симптомов отмены других веществ. При назначении габапентина необходимы тщательная оценка пациента на предмет злоупотребления ЛС в анамнезе и наблюдение за ним на предмет развития признаков и симптомов злоупотребления габапентином (например, развитие толерантности, самостоятельное повышение дозы и поведение, связанное с поиском наркотиков).
Зависимость. Имеются редкие пострегистрационные сообщения о возникновении симптомов абстиненции вскоре после прекращения приема более высоких, чем рекомендуемые, доз габапентина по незарегистрированным показаниям. Такие симптомы включали ажитацию, дезориентацию и спутанность сознания после внезапного прекращения приема габапентина и исчезали после возобновления его приема. У большинства из этих пациентов анамнез включал сведения о злоупотреблении применением нескольких веществ или применении габапентина для облегчения симптомов отмены других веществ. Зависимость и потенциал злоупотребления габапентином в исследованиях с участием людей не оценивались.
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, з кришкою і корпусом білого кольору, з нанесеними блакитними чорнилами написами - на кришці "Neurontin®" і "100 mg", на корпусі - "PD" в колі; колір напису - блакитний; вміст капсул - білий або майже білий порошок.
Склад оболонки капсул: желатин - 39.6 мг, діоксид титану (Е171) - 1.44 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.1 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
Капсули тверді желатинові, розмір №1, непрозорі, з кришкою і корпусом світло-жовтого кольору, з нанесеними блакитними чорнилами написами - на кришці "Neurontin®" і "300 mg", на корпусі - "PD" в колі; колір напису - сіро-блакитний; вміст капсул - білий або майже білий порошок.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 42.75 мг, крохмаль кукурудзяний - 30 мг, тальк - 30 мг.
Склад оболонки капсул: желатин - 64.07 мг, діоксид титану (Е171) - 0.76 мг, барвник оксид заліза жовтий (Е172) - 0.15 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.15 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
Капсули тверді желатинові, розмір №0, непрозорі, з кришкою і корпусом кремово-оранжевого кольору, з нанесеними блакитними чорнилами написами - на кришці "Neurontin®" і "400 mg", на корпусі - "PD" в колі; колір напису - сіро-блакитний; вміст капсул - білий або майже білий порошок.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 57 мг, крохмаль кукурудзяний - 40 мг, тальк - 40 мг.
Склад оболонки капсул: желатин - 80.01 мг, діоксид титану (Е171) - 1.28 мг, барвник оксид заліза жовтий (Е172) - 0.62 мг, барвник оксид заліза червоний (Е172) - 0.06 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.19 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
Склад оболонки капсул: желатин - 39.6 мг, діоксид титану (Е171) - 1.44 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.1 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
Капсули тверді желатинові, розмір №1, непрозорі, з кришкою і корпусом світло-жовтого кольору, з нанесеними блакитними чорнилами написами - на кришці "Neurontin®" і "300 mg", на корпусі - "PD" в колі; колір напису - сіро-блакитний; вміст капсул - білий або майже білий порошок.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 42.75 мг, крохмаль кукурудзяний - 30 мг, тальк - 30 мг.
Склад оболонки капсул: желатин - 64.07 мг, діоксид титану (Е171) - 0.76 мг, барвник оксид заліза жовтий (Е172) - 0.15 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.15 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
Капсули тверді желатинові, розмір №0, непрозорі, з кришкою і корпусом кремово-оранжевого кольору, з нанесеними блакитними чорнилами написами - на кришці "Neurontin®" і "400 mg", на корпусі - "PD" в колі; колір напису - сіро-блакитний; вміст капсул - білий або майже білий порошок.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 57 мг, крохмаль кукурудзяний - 40 мг, тальк - 40 мг.
Склад оболонки капсул: желатин - 80.01 мг, діоксид титану (Е171) - 1.28 мг, барвник оксид заліза жовтий (Е172) - 0.62 мг, барвник оксид заліза червоний (Е172) - 0.06 мг, лаурилсульфат натрію - менше 0.19 мг.
Склад чорнил: шелак - 0.075 мг, діоксид титану (Е171) - 0.027 мг, індигокармін - 0.021 мг.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (2) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (5) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (10) - пачки картонні.
