Людіоміл
Ludiomil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Мапротилін, Мапротибене
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Ludiomil" 25 mg
D.t.d. 30 in tabl.
S. По 1 таблетці 2 рази на добу
D.t.d. 30 in tabl.
S. По 1 таблетці 2 рази на добу
Фармакологічні властивості
Мапротилін є тетрациклічним антидепресантом, неселективним інгібітором зворотного захоплення моноамінів, який також проявляє терапевтичні властивості, притаманні трициклічним антидепресантам. Препарат має збалансований спектр дії: покращує настрій, усуває тривогу та ажитацію, а також психомоторну загальмованість. При маскованій депресії препарат може мати сприятливий вплив на соматичні прояви.
Механізм дії мапротиліну пов'язаний з вираженим інгібуючим впливом на зворотне захоплення норадреналіну пресинаптичними нейронами кори головного мозку при вкрай незначному інгібуванні зворотного захоплення серотоніну. Мапротилін має слабко або помірно виражену спорідненість до центральних альфа1-адренорецепторів; чинить суттєву інгібуючу дію на гістамінові Hi-рецептори та помірну м-холіноблокуючу дію.
При тривалому застосуванні препарату в його механізмі дії також може мати значення зміна функціонального стану нейроендокринної системи (гормон росту, мелатонін, ендорфінергічна система) і/або системи нейромедіаторів (норадреналін, серотонін, гамма-аміномасляна кислота).
Механізм дії мапротиліну пов'язаний з вираженим інгібуючим впливом на зворотне захоплення норадреналіну пресинаптичними нейронами кори головного мозку при вкрай незначному інгібуванні зворотного захоплення серотоніну. Мапротилін має слабко або помірно виражену спорідненість до центральних альфа1-адренорецепторів; чинить суттєву інгібуючу дію на гістамінові Hi-рецептори та помірну м-холіноблокуючу дію.
При тривалому застосуванні препарату в його механізмі дії також може мати значення зміна функціонального стану нейроендокринної системи (гормон росту, мелатонін, ендорфінергічна система) і/або системи нейромедіаторів (норадреналін, серотонін, гамма-аміномасляна кислота).
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Під час лікування препаратом хворий повинен перебувати під медичним наглядом. Режим дозування слід підбирати індивідуально, змінюючи його з урахуванням стану хворого та його реакції на препарат. Наприклад, можливе перерозподіл дози препарату: підвищення вечірньої та зниження денної або призначення всієї добової дози в 1 прийом.
Після суттєвого зменшення вираженості симптомів можливе зниження дози препарату. Однак, при погіршенні стану пацієнта на фоні зменшення дози, слід негайно підвищити дозу препарату до початкової.
Таблетки слід ковтати цілими і запивати достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза препарату - 150 мг.
Препарат Людіоміл призначають по 25 мг 1-3 рази на добу або в дозі 25-75 мг 1 раз на добу, залежно від вираженості симптомів та ефекту лікування.
При необхідності добова доза може бути поступово підвищена до максимальної - 150 мг, в один або кілька прийомів, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Пацієнтам похилого віку препарат рекомендується призначати в менших дозах. На початку лікування препарат Людіоміл застосовують у дозі 10 мг 3 рази на добу або 25 мг 1 раз на добу.
При необхідності добову дозу препарату Людіоміл можна повільно і поступово підвищувати - до 25 мг 3 рази на добу або до 75 мг 1 раз на добу, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Не слід різко відміняти препарат або різко знижувати дозу у зв'язку з можливістю розвитку синдрому «відміни». Тактика поступового зниження дози препарату підбирається індивідуально з урахуванням стану хворого і проводиться протягом не менше 4-х тижнів.
Після суттєвого зменшення вираженості симптомів можливе зниження дози препарату. Однак, при погіршенні стану пацієнта на фоні зменшення дози, слід негайно підвищити дозу препарату до початкової.
Таблетки слід ковтати цілими і запивати достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза препарату - 150 мг.
Препарат Людіоміл призначають по 25 мг 1-3 рази на добу або в дозі 25-75 мг 1 раз на добу, залежно від вираженості симптомів та ефекту лікування.
При необхідності добова доза може бути поступово підвищена до максимальної - 150 мг, в один або кілька прийомів, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Пацієнтам похилого віку препарат рекомендується призначати в менших дозах. На початку лікування препарат Людіоміл застосовують у дозі 10 мг 3 рази на добу або 25 мг 1 раз на добу.
При необхідності добову дозу препарату Людіоміл можна повільно і поступово підвищувати - до 25 мг 3 рази на добу або до 75 мг 1 раз на добу, залежно від переносимості та клінічного ефекту.
Не слід різко відміняти препарат або різко знижувати дозу у зв'язку з можливістю розвитку синдрому «відміни». Тактика поступового зниження дози препарату підбирається індивідуально з урахуванням стану хворого і проводиться протягом не менше 4-х тижнів.
Показання
- Депресії: інволюційні та ендогенні, реактивні, психогенні та невротичні (в т. ч. депресія виснаження), масковані, соматогенні, а також менопаузальна (клімактерична) депресія;
- Депресивні порушення настрою, що характеризуються дисфорією, дратівливістю або тривожністю;
- Стан апатії (особливо для пацієнтів похилого віку);
- Скарги соматичного або психосоматичного характеру у хворих при наявності тривожності і/або депресії.
- Депресивні порушення настрою, що характеризуються дисфорією, дратівливістю або тривожністю;
- Стан апатії (особливо для пацієнтів похилого віку);
- Скарги соматичного або психосоматичного характеру у хворих при наявності тривожності і/або депресії.
Протипоказання
- підвищена чутливість до мапротиліну або будь-яких інших компонентів препарату;
- перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів;
- захворювання, що супроводжуються судомним синдромом або зниженим порогом судомної готовності (наприклад, пошкодження головного мозку різної етіології, алкоголізм);
- гостра стадія інфаркту міокарда та порушення внутрішньосерцевої провідності;
- виражені порушення функції печінки або нирок;
- закритокутова глаукома, затримка відтоку сечі (наприклад, внаслідок захворювань передміхурової залози);
- одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 14 днів після їх відміни;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- гостре отруєння алкоголем, снодійними або психотропними засобами;
- вік
- перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів;
- захворювання, що супроводжуються судомним синдромом або зниженим порогом судомної готовності (наприклад, пошкодження головного мозку різної етіології, алкоголізм);
- гостра стадія інфаркту міокарда та порушення внутрішньосерцевої провідності;
- виражені порушення функції печінки або нирок;
- закритокутова глаукома, затримка відтоку сечі (наприклад, внаслідок захворювань передміхурової залози);
- одночасне лікування інгібіторами моноаміноксидази (МАО), а також протягом 14 днів після їх відміни;
- дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
- гостре отруєння алкоголем, снодійними або психотропними засобами;
- вік
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
З боку центральної та периферичної нервової систем: дуже часто - сонливість, запаморочення, головний біль, тремор, міоклонус; часто - седативний ефект, зниження пам'яті, порушення уваги, парестезія, дизартрія; рідко - судоми, акатизія, атаксія; дуже рідко - дискінезія, непритомність, порушення смакових відчуттів.
Психічні порушення: часто - неспокій, тривога, ажитація, маніакальні розлади, порушення лібідо, агресивність, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, посилення симптомів депресії; рідко - пригнічення свідомості різного ступеня, деліріозні розлади, галюцинації (переважно у пацієнтів похилого віку), підвищена збудливість; дуже рідко - активація симптомів психозу, деперсоналізація.
З боку серцево-судинної системи: часто - синусова тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, «припливи» (відчуття жару); рідко - аритмії; дуже рідко - порушення внутрішньосерцевої провідності (наприклад, розширення комплексу QRS, блокада ніжок пучка Гіса, зміни інтервалу PQ), збільшення інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, тахікардія типу пірует (torsade des pointes), пурпура.
Є повідомлення про окремі випадки шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, двонаправленої веретеноподібної шлуночкової тахікардії (torsade des pointes) з летальним наслідком.
З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, блювання, дискомфорт у животі, запор; рідко - діарея; дуже рідко - стоматит, гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею.
З боку шкірних покривів: часто - алергічний дерматит, висип, кропив'янка, фотосенсибілізація, гіпергідроз; дуже рідко - свербіж, шкірний васкуліт, алопеція, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку ендокринної системи та обміну речовин: часто - підвищення апетиту, підвищення маси тіла; дуже рідко - синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
З боку дихальної системи: дуже рідко - алергічний альвеоліт (з еозинофілією або без неї), інтерстиціальні захворювання легень (включаючи підгострий інтерстиціальний пневмоніт), бронхоспазм, закладеність носа.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: часто - «затуманення» зору, порушення акомодації; дуже рідко - шум у вухах.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість.
З боку видільної та репродуктивної систем: часто - порушення сечовипускання, еректильна дисфункція; дуже рідко - затримка сечі, гіпертрофія молочної залози, галакторея.
Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто - втомлюваність; часто - лихоманка; дуже рідко - набряки (місцеві або загальні).
Лабораторно-інструментальні дослідження: часто - електрокардіографічні порушення (наприклад, зміна сегмента ST і зубця Т); рідко - виражене підвищення артеріального тиску, відхилення функціональних печінкових проб; дуже рідко - порушення на електроенцефалограмі.
Інші: дуже рідко - падіння, карієс зубів.
Психічні порушення: часто - неспокій, тривога, ажитація, маніакальні розлади, порушення лібідо, агресивність, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, посилення симптомів депресії; рідко - пригнічення свідомості різного ступеня, деліріозні розлади, галюцинації (переважно у пацієнтів похилого віку), підвищена збудливість; дуже рідко - активація симптомів психозу, деперсоналізація.
З боку серцево-судинної системи: часто - синусова тахікардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, «припливи» (відчуття жару); рідко - аритмії; дуже рідко - порушення внутрішньосерцевої провідності (наприклад, розширення комплексу QRS, блокада ніжок пучка Гіса, зміни інтервалу PQ), збільшення інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, тахікардія типу пірует (torsade des pointes), пурпура.
Є повідомлення про окремі випадки шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, двонаправленої веретеноподібної шлуночкової тахікардії (torsade des pointes) з летальним наслідком.
З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - нудота, блювання, дискомфорт у животі, запор; рідко - діарея; дуже рідко - стоматит, гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею.
З боку шкірних покривів: часто - алергічний дерматит, висип, кропив'янка, фотосенсибілізація, гіпергідроз; дуже рідко - свербіж, шкірний васкуліт, алопеція, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку ендокринної системи та обміну речовин: часто - підвищення апетиту, підвищення маси тіла; дуже рідко - синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
З боку дихальної системи: дуже рідко - алергічний альвеоліт (з еозинофілією або без неї), інтерстиціальні захворювання легень (включаючи підгострий інтерстиціальний пневмоніт), бронхоспазм, закладеність носа.
З боку системи кровотворення: дуже рідко - лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: часто - «затуманення» зору, порушення акомодації; дуже рідко - шум у вухах.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто - м'язова слабкість.
З боку видільної та репродуктивної систем: часто - порушення сечовипускання, еректильна дисфункція; дуже рідко - затримка сечі, гіпертрофія молочної залози, галакторея.
Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто - втомлюваність; часто - лихоманка; дуже рідко - набряки (місцеві або загальні).
Лабораторно-інструментальні дослідження: часто - електрокардіографічні порушення (наприклад, зміна сегмента ST і зубця Т); рідко - виражене підвищення артеріального тиску, відхилення функціональних печінкових проб; дуже рідко - порушення на електроенцефалограмі.
Інші: дуже рідко - падіння, карієс зубів.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, світло-жовтого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «CO» (по 10 шт. у блістерах, 5 блістерів у картонній пачці);
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, сіро-оранжевого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «DP» (по 10 шт. у блістерах, 3 або 10 блістерів у картонній пачці);
Концентрат для приготування розчину для інфузій: прозора безбарвна рідина (по 5 мл в ампулах, 10 ампул у картонній пачці).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 25 мг: круглі, зі скошеними краями, злегка двоопуклі, сіро-оранжевого кольору, ядро – біле; на одній зі сторін гравірування «CG», на іншій – «DP» (по 10 шт. у блістерах, 3 або 10 блістерів у картонній пачці);
Концентрат для приготування розчину для інфузій: прозора безбарвна рідина (по 5 мл в ампулах, 10 ампул у картонній пачці).
