Суглат
Suglat
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Іпрагліфлозин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Tabl. "Suglat" 0,05 № 30
D.S. По 1 табл. 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі
D.S. По 1 табл. 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі
Фармакологічні властивості
Іпрагліфлозин є селективним інгібітором натрійзалежного переносника глюкози 2-го типу (SGLT2) для перорального прийому. SGLT2 належить до основних транспортних білків, що беруть участь у зворотному захопленні глюкози в проксимальних канальцях нирки, та її активному транспорті з просвіту канальця в кров проти концентраційного градієнта.
Діюча речовина Суглата проявляє в 254 рази більшу вибіркову пригнічувальну активність щодо SGLT2 у порівнянні з SGLT1 – концентрація напівмаксимального інгібування (ІК50) іпрагліфлозину щодо SGLT2 і SGLT1 становить 7,38 і 1880 нмоль/л, відповідно.
Завдяки вираженому пригніченню експресованого в проксимальному канальці нефрона нирки SGLT2, іпрагліфлозин зменшує реабсорбцію глюкози в ниркових канальцях і знижує нирковий поріг глюкози (НПГ). Тим самим забезпечуючи підвищення екскреції глюкози з сечею (ЕГС) та інсуліннезалежне зниження її підвищеного плазмового рівня в крові. Еліміноване нирками кількість глюкози залежить від її вмісту в крові та швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Посилення ЕГС при пригніченні SGLT2 викликає також помірний осмодіурез і діуретичний ефект, сприяючи зниженню систолічного і діастолічного артеріального тиску (АТ). Під час досліджень у хворих на цукровий діабет 2-го типу було встановлено, що в результаті зростання ЕГС відбувається втрата калорій і, як наслідок, зниження ваги тіла.
У дослідженнях I фази при встановленні ЕГС було продемонстровано, що у випадку використання клінічно значущих доз препарату у здорових добровольців середнє підвищення ЕГС протягом 24 годин було схожим і становило приблизно для дози 50 мг – 39 і 49 тис. мг, а для дози 100 мг – 39–56 тис. мг і 35–48 тис. мг при одноразовому і багаторазовому прийомі, відповідно. У осіб, які страждають на цукровий діабет 2-го типу, вплив іпрагліфлозину на добову ЕГС був більш суттєвим. Через 14 днів після початку прийому в групі, що отримувала препарат, спостерігалося помітне підвищення відносно вихідного рівня середньої добової ЕГС (для дози 50 і 100 мг – на 81 і 90 тис. мг, відповідно) порівняно з групою плацебо (5 тис. мг). Завдяки зростанню ЕГС знижувалася концентрація глюкози в плазмі натще (ГПН) і після прийому їжі, а також вміст інсуліну в сироватці крові натще.
У клінічних дослідженнях було продемонстровано статистично значуще зменшення вмісту глікозильованого гемоглобіну (НbА1с), ГПН і ваги тіла при використанні іпрагліфлозину в режимі монотерапії. Такі ж результати були продемонстровані при використанні Суглата в поєднанні з піоглітазоном, метформіном, похідними сульфонілсечовини (СМ), інгібіторами дипептидилпептидази-4 (ДПП-4), метформіном і ситагліптином, інсуліном (± інгібітор ДПП-4), натеглінідом, інгібітором α-глюкозидаз (α-ГІ), аналогом глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) (± СМ).
У разі відсутності бажаних результатів на фоні лікування Суглатом у дозі 50 мг, при підвищенні дози до 100 мг фіксувалося подальше зниження рівня НbА1с, ГПН і ваги тіла.
Діюча речовина Суглата проявляє в 254 рази більшу вибіркову пригнічувальну активність щодо SGLT2 у порівнянні з SGLT1 – концентрація напівмаксимального інгібування (ІК50) іпрагліфлозину щодо SGLT2 і SGLT1 становить 7,38 і 1880 нмоль/л, відповідно.
Завдяки вираженому пригніченню експресованого в проксимальному канальці нефрона нирки SGLT2, іпрагліфлозин зменшує реабсорбцію глюкози в ниркових канальцях і знижує нирковий поріг глюкози (НПГ). Тим самим забезпечуючи підвищення екскреції глюкози з сечею (ЕГС) та інсуліннезалежне зниження її підвищеного плазмового рівня в крові. Еліміноване нирками кількість глюкози залежить від її вмісту в крові та швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Посилення ЕГС при пригніченні SGLT2 викликає також помірний осмодіурез і діуретичний ефект, сприяючи зниженню систолічного і діастолічного артеріального тиску (АТ). Під час досліджень у хворих на цукровий діабет 2-го типу було встановлено, що в результаті зростання ЕГС відбувається втрата калорій і, як наслідок, зниження ваги тіла.
У дослідженнях I фази при встановленні ЕГС було продемонстровано, що у випадку використання клінічно значущих доз препарату у здорових добровольців середнє підвищення ЕГС протягом 24 годин було схожим і становило приблизно для дози 50 мг – 39 і 49 тис. мг, а для дози 100 мг – 39–56 тис. мг і 35–48 тис. мг при одноразовому і багаторазовому прийомі, відповідно. У осіб, які страждають на цукровий діабет 2-го типу, вплив іпрагліфлозину на добову ЕГС був більш суттєвим. Через 14 днів після початку прийому в групі, що отримувала препарат, спостерігалося помітне підвищення відносно вихідного рівня середньої добової ЕГС (для дози 50 і 100 мг – на 81 і 90 тис. мг, відповідно) порівняно з групою плацебо (5 тис. мг). Завдяки зростанню ЕГС знижувалася концентрація глюкози в плазмі натще (ГПН) і після прийому їжі, а також вміст інсуліну в сироватці крові натще.
У клінічних дослідженнях було продемонстровано статистично значуще зменшення вмісту глікозильованого гемоглобіну (НbА1с), ГПН і ваги тіла при використанні іпрагліфлозину в режимі монотерапії. Такі ж результати були продемонстровані при використанні Суглата в поєднанні з піоглітазоном, метформіном, похідними сульфонілсечовини (СМ), інгібіторами дипептидилпептидази-4 (ДПП-4), метформіном і ситагліптином, інсуліном (± інгібітор ДПП-4), натеглінідом, інгібітором α-глюкозидаз (α-ГІ), аналогом глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) (± СМ).
У разі відсутності бажаних результатів на фоні лікування Суглатом у дозі 50 мг, при підвищенні дози до 100 мг фіксувалося подальше зниження рівня НbА1с, ГПН і ваги тіла.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки Суглат приймають перорально. Їх слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи водою.
Препарат використовують 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі. Початкова добова доза Суглата становить 50 мг, у разі необхідності можливе її підвищення до 100 мг.
При одночасному використанні Суглата з препаратами інсуліну або препаратами, що підвищують продукцію останнього (похідні СМ), для зниження ризику гіпоглікемії потрібно зменшити дозу цих препаратів.
Якщо прийом 1 дози іпрагліфлозину був пропущений, використовувати подвійну дозу в один і той же день не слід.
Препарат використовують 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі. Початкова добова доза Суглата становить 50 мг, у разі необхідності можливе її підвищення до 100 мг.
При одночасному використанні Суглата з препаратами інсуліну або препаратами, що підвищують продукцію останнього (похідні СМ), для зниження ризику гіпоглікемії потрібно зменшити дозу цих препаратів.
Якщо прийом 1 дози іпрагліфлозину був пропущений, використовувати подвійну дозу в один і той же день не слід.
Показання
Цукровий діабет 2 типу для покращення глікемічного контролю в якості:
- монотерапії у разі неефективності дієтотерапії та фізичного навантаження;
- у комбінації з іншими гіпоглікемічними препаратами, включаючи метформін, піоглітазон, похідні сульфонілсечовини, інгібітори ДПП-4, інсулін (+ інгібітор ДПП-4), метформін з ситагліптином, інгібітори α-глюкозидази (α-ГІ), натеглінід, аналоги ГПП-1 (в т.ч. у комбінації з похідними СМ), при відсутності адекватного глікемічного контролю.
- монотерапії у разі неефективності дієтотерапії та фізичного навантаження;
- у комбінації з іншими гіпоглікемічними препаратами, включаючи метформін, піоглітазон, похідні сульфонілсечовини, інгібітори ДПП-4, інсулін (+ інгібітор ДПП-4), метформін з ситагліптином, інгібітори α-глюкозидази (α-ГІ), натеглінід, аналоги ГПП-1 (в т.ч. у комбінації з похідними СМ), при відсутності адекватного глікемічного контролю.
Протипоказання
- гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого допоміжного компонента препарату;
- важкий кетоацидоз, діабетична кома або прекома;
- важкі інфекційні захворювання, періопераційний період, серйозні операції та травми;
- важке порушення функції нирок (ШКФ
- важкий кетоацидоз, діабетична кома або прекома;
- важкі інфекційні захворювання, періопераційний період, серйозні операції та травми;
- важке порушення функції нирок (ШКФ
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
Порушення з боку імунної системи: ангіоневротичний набряк.
Інфекції та паразитарні інвазії: інфекція статевих органів (вульвовагінальний кандидоз, генітальний свербіж та інші інфекції статевих органів).
Порушення з боку обміну речовин і харчування: гіпоглікемія, спрага, відчуття голоду, кетоацидоз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення.
Порушення з боку органу зору: діабетична ретинопатія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, нудота, блювання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: екзема, висип, свербіж, кропив'янка.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у спині, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: полакіурія (або поліурія), інфекція сечовивідних шляхів.
Загальні розлади: астенія.
Лабораторні та інструментальні дані: зменшення маси тіла.
Інфекції та паразитарні інвазії: інфекція статевих органів (вульвовагінальний кандидоз, генітальний свербіж та інші інфекції статевих органів).
Порушення з боку обміну речовин і харчування: гіпоглікемія, спрага, відчуття голоду, кетоацидоз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення.
Порушення з боку органу зору: діабетична ретинопатія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, нудота, блювання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: екзема, висип, свербіж, кропив'янка.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у спині, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: полакіурія (або поліурія), інфекція сечовивідних шляхів.
Загальні розлади: астенія.
Лабораторні та інструментальні дані: зменшення маси тіла.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Випускають препарат у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою: двояковипуклі, круглі, у плівковій оболонці світло-фіолетового кольору (по 10 шт. у блістері; у картонній пачці з контролем першого відкриття або без нього 1, 3, 6 або 10 блістерів та інструкція по застосуванню Суглата).
В 1 таблетці містяться:
активна речовина: іпрагліфлозин – 50 мг (у вигляді іпрагліфлозин L-проліна в кількості 64,3 мг);
додаткові компоненти: карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, гіпролоза;
плівкова оболонка: Опадрай 03F40025 (макрогол 6000, тальк, гіпромелоза, діоксид титану, барвники оксид заліза червоний і оксид чорний).
В 1 таблетці містяться:
активна речовина: іпрагліфлозин – 50 мг (у вигляді іпрагліфлозин L-проліна в кількості 64,3 мг);
додаткові компоненти: карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, гіпролоза;
плівкова оболонка: Опадрай 03F40025 (макрогол 6000, тальк, гіпромелоза, діоксид титану, барвники оксид заліза червоний і оксид чорний).