Росиглітазон
Rosiglitazone
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Рогліт, Авандія
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Rosiglitazoni 0.002 №14
D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу
D.S. По 1 таблетці 2 рази на добу
Фармакологічні властивості
Пероральний гіпоглікемічний засіб з групи тіазолідиндіонів. Є селективним агоністом ядерних рецепторів PPARγ (peroxisomal proliferator activated gamma). Росиглітазон знижує вміст глюкози в крові, підвищуючи чутливість до інсуліну жирової тканини, скелетних м'язів і тканини печінки, покращує перебіг метаболічних процесів, знижує рівень глюкози, інсуліну та вільних жирних кислот у крові.
Після прийому всередину в дозах 4 мг або 8 мг абсолютна біодоступність росиглітазону становить близько 99%. Cmax росиглітазону в плазмі крові досягається протягом 1 год. У межах діапазону терапевтичних доз плазмові концентрації приблизно пропорційні дозі. Прийом з їжею не викликає змін значень AUC, хоча спостерігається невелике зниження Cmax (приблизно на 20-28%) і збільшення часу її досягнення до 1.75 год, порівняно з прийомом натще. Ці невеликі зміни не є клінічно значущими. Абсорбція росиглітазону не порушується при підвищенні рН шлункового секрету.
Зв'язування з білками крові високе (близько 99.8%) і не залежить від концентрації росиглітазону в плазмі крові або віку пацієнта.
Vd розиглітазону у здорових добровольців становить приблизно 14 л. При кратності прийому 1-2 рази/добу росиглітазон не кумулює.
Кумуляція метаболітів у сироватці крові очікується при повторних прийомах препарату, в більшій мірі накопичується основний метаболіт (пара-гідроксисульфат), для якого можна очікувати 5-кратне збільшення концентрації.
Росиглітазон піддається інтенсивному метаболізму переважно шляхом N-деметилювання і гідроксилювання з подальшою кон'югацією з сульфатом і глюкуроновою кислотою. Метаболіти росиглітазону не мають клінічно значущої активності.
Росиглітазон метаболізується головним чином за участю ізоферменту CYP2C8 і, в невеликій мірі, за участю CYP2C9.
В дослідженні in vivo з варфарином було показано, що росиглітазон не взаємодіє з субстратами CYP2C9.
Кінцевий T1/2 становить близько 3-4 год. Загальний плазмовий кліренс - близько 3 л/год.
Виводиться у вигляді метаболітів, головним чином нирками - приблизно 2/3 прийнятої дози, з калом - близько 25%.
T1/2 міченого росиглітазону становить близько 130 год, що свідчить про дуже повільне виведення метаболітів.
У пацієнтів з помірними і важкими порушеннями функції печінки Cmax препарату в плазмі крові і AUC підвищувалися в 2-3 рази, що відповідно було обумовлено зниженням ступеня зв'язування з білками плазми крові і зменшенням кліренсу росиглітазону.
Клінічно значущі відмінності фармакокінетики препарату у пацієнтів з захворюваннями нирок або при нирковій недостатності в термінальній стадії, які перебувають на гемодіалізі, відсутні.
Сприяє збереженню функції β-клітин, про що свідчить збільшення маси острівців Лангерганса в підшлунковій залозі і вмісту інсуліну, попереджає розвиток вираженої гіперглікемії. Встановлено також, що росиглітазон значно уповільнює розвиток ниркової дисфункції і систолічної артеріальної гіпертензії. Не стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою і не викликає гіпоглікемію.
Відповідно до механізму дії росиглітазону поліпшення глікемічного контролю супроводжується клінічно значущим зниженням рівня інсуліну в сироватці крові. Зменшується також продукція попередників інсуліну, які вважаються факторами ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.
На фоні застосування росиглітазону спостерігається зниження вмісту вільних жирних кислот у крові.
Після прийому всередину в дозах 4 мг або 8 мг абсолютна біодоступність росиглітазону становить близько 99%. Cmax росиглітазону в плазмі крові досягається протягом 1 год. У межах діапазону терапевтичних доз плазмові концентрації приблизно пропорційні дозі. Прийом з їжею не викликає змін значень AUC, хоча спостерігається невелике зниження Cmax (приблизно на 20-28%) і збільшення часу її досягнення до 1.75 год, порівняно з прийомом натще. Ці невеликі зміни не є клінічно значущими. Абсорбція росиглітазону не порушується при підвищенні рН шлункового секрету.
Зв'язування з білками крові високе (близько 99.8%) і не залежить від концентрації росиглітазону в плазмі крові або віку пацієнта.
Vd розиглітазону у здорових добровольців становить приблизно 14 л. При кратності прийому 1-2 рази/добу росиглітазон не кумулює.
Кумуляція метаболітів у сироватці крові очікується при повторних прийомах препарату, в більшій мірі накопичується основний метаболіт (пара-гідроксисульфат), для якого можна очікувати 5-кратне збільшення концентрації.
Росиглітазон піддається інтенсивному метаболізму переважно шляхом N-деметилювання і гідроксилювання з подальшою кон'югацією з сульфатом і глюкуроновою кислотою. Метаболіти росиглітазону не мають клінічно значущої активності.
Росиглітазон метаболізується головним чином за участю ізоферменту CYP2C8 і, в невеликій мірі, за участю CYP2C9.
В дослідженні in vivo з варфарином було показано, що росиглітазон не взаємодіє з субстратами CYP2C9.
Кінцевий T1/2 становить близько 3-4 год. Загальний плазмовий кліренс - близько 3 л/год.
Виводиться у вигляді метаболітів, головним чином нирками - приблизно 2/3 прийнятої дози, з калом - близько 25%.
T1/2 міченого росиглітазону становить близько 130 год, що свідчить про дуже повільне виведення метаболітів.
У пацієнтів з помірними і важкими порушеннями функції печінки Cmax препарату в плазмі крові і AUC підвищувалися в 2-3 рази, що відповідно було обумовлено зниженням ступеня зв'язування з білками плазми крові і зменшенням кліренсу росиглітазону.
Клінічно значущі відмінності фармакокінетики препарату у пацієнтів з захворюваннями нирок або при нирковій недостатності в термінальній стадії, які перебувають на гемодіалізі, відсутні.
Сприяє збереженню функції β-клітин, про що свідчить збільшення маси острівців Лангерганса в підшлунковій залозі і вмісту інсуліну, попереджає розвиток вираженої гіперглікемії. Встановлено також, що росиглітазон значно уповільнює розвиток ниркової дисфункції і систолічної артеріальної гіпертензії. Не стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою і не викликає гіпоглікемію.
Відповідно до механізму дії росиглітазону поліпшення глікемічного контролю супроводжується клінічно значущим зниженням рівня інсуліну в сироватці крові. Зменшується також продукція попередників інсуліну, які вважаються факторами ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.
На фоні застосування росиглітазону спостерігається зниження вмісту вільних жирних кислот у крові.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу препарату та схему лікування встановлюють індивідуально. Добову дозу приймають у 1-2 прийоми, незалежно від прийому їжі. Для дорослих рекомендована початкова доза становить 4 мг/добу. При необхідності, відповідно до схеми лікування, дозу можна збільшити до 8 мг/добу.
Показання
- Цукровий діабет 2 типу: як монотерапія при недостатній ефективності дієтотерапії та фізичних навантажень
- У комбінації з похідними сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном з метою поліпшення контролю глікемії
- У комбінації з похідними сульфонілсечовини та метформіном (потрійна комбінована терапія) з метою поліпшення контролю глікемії.
- У комбінації з похідними сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном з метою поліпшення контролю глікемії
- У комбінації з похідними сульфонілсечовини та метформіном (потрійна комбінована терапія) з метою поліпшення контролю глікемії.
Протипоказання
- Цукровий діабет 1 типу (за відсутності інсуліну росиглітазон неефективний)
- Помірні або важкі порушення функції печінки
- Вагітність; період лактації
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років
- Підвищена чутливість до росиглітазону.
- Помірні або важкі порушення функції печінки
- Вагітність; період лактації
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років
- Підвищена чутливість до росиглітазону.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
- З боку обміну речовин: можливі незначна гіперхолестеринемія, набряки.
- З боку системи кровотворення: рідко - анемія.
- З боку серцево-судинної системи: можливі периферичні набряки, серцева недостатність (особливо у пацієнтів старшого віку з тривалим перебігом цукрового діабету та які отримували росиглітазон у дозі 8 мг/добу); рідко - застійна серцева недостатність та набряк легень.
- З боку травної системи: рідко - підвищення активності печінкових ферментів (причинний зв'язок не доведено).
- З боку системи кровотворення: рідко - анемія.
- З боку серцево-судинної системи: можливі периферичні набряки, серцева недостатність (особливо у пацієнтів старшого віку з тривалим перебігом цукрового діабету та які отримували росиглітазон у дозі 8 мг/добу); рідко - застійна серцева недостатність та набряк легень.
- З боку травної системи: рідко - підвищення активності печінкових ферментів (причинний зв'язок не доведено).
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою
1 табл. росиглітазону малеат 2 мг, 4 мг, 8 мг.
допоміжні речовини: натрію крохмалю гліколят; гідроксипропілметилцелюлоза; МКЦ; лактози моногідрат; магнію стеарат
склад плівкового покриття: гідроксипропілметилцелюлоза 6сРб; титану діоксид; поліетиленгліколь; тальк очищений (для таблеток по 4 мг); лактоза; триацетин; заліза оксид червоний; заліза оксид жовтий (для таблеток по 4 мг)
в контурній чарунковій упаковці 14 шт.; в пачці картонній 2 упаковки (4, 8 мг).
1 табл. росиглітазону малеат 2 мг, 4 мг, 8 мг.
допоміжні речовини: натрію крохмалю гліколят; гідроксипропілметилцелюлоза; МКЦ; лактози моногідрат; магнію стеарат
склад плівкового покриття: гідроксипропілметилцелюлоза 6сРб; титану діоксид; поліетиленгліколь; тальк очищений (для таблеток по 4 мг); лактоза; триацетин; заліза оксид червоний; заліза оксид жовтий (для таблеток по 4 мг)
в контурній чарунковій упаковці 14 шт.; в пачці картонній 2 упаковки (4, 8 мг).
