Левосимендан
Levosimendan
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Сімдакс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Sol. Levosimendani 0,25% - 10 ml
D.t.d. № 1 in flac.
S. В/в
D.t.d. № 1 in flac.
S. В/в
Фармакологічні властивості
Кардіотонічний засіб. Підвищує чутливість скоротливих білків до кальцію шляхом зв'язування з тропоніном С міокарда в кальцієво-залежній фазі. Левосимендан підвищує силу серцевих скорочень, але не впливає на розслаблення шлуночків. Має вазодилатуючу дію на артерії (включаючи коронарні) та вени. Левосимендан є селективним інгібітором ФДЕ 3 in vitro.
Завдяки наявності позитивної інотропної та вазодилатуючої дії, при серцевій недостатності підвищує силу серцевих скорочень і зменшує як переднавантаження, так і постнавантаження.
Левосимендан активує ішемізований міокард у пацієнтів після коронарної ангіопластики або тромболізису.
Левосимендан збільшує коронарний кровотік у пацієнтів, які перенесли операції на серці, і покращує перфузію міокарда у пацієнтів з серцевою недостатністю. Ці позитивні ефекти досягаються без значного підвищення споживання міокардом кисню. Левосимендан значно знижує циркулюючий рівень ендотеліну-1 при хронічній серцевій недостатності.
Викликає дозозалежне збільшення серцевого викиду і ударного об'єму, а також дозозалежне зниження тиску в легенево-капілярній мережі, зниження середнього АТ і ОППС.
Позитивний вплив на серцевий викид і тиск у легеневих капілярах зберігається як мінімум протягом 24 годин після припинення інфузії.
Вплив на АТ, як правило, триває 3-4 дні. При застосуванні в терапевтичних дозах утворюється один фармакологічно активний метаболіт, який дає схожі з левосименданом гемодинамічні ефекти, що зберігаються до 7-9 днів після припинення 24 годинної інфузії.
Фармакокінетика
В діапазоні терапевтичних доз 50-200 мкг/кг/хв характеризується лінійною фармакокінетикою.
Cmax левосимендану в плазмі крові досягається приблизно через 2 дні після припинення введення препарату. Vd становить близько 0.2 л/кг.
Зв'язування з білками плазми крові (переважно з альбуміном) становить 97-98%. Зв'язування з білками активного метаболіту становить 40%.
Левосимендан практично повністю метаболізується.
Первинний метаболізм левосимендану здійснюється шляхом кон'югації з циклічним або N-ацетильованим цистеїнілгліцином і цистеїновими кон'югатами. Близько 5% введеної дози метаболізується в тонкій кишці шляхом відновлення до амінофенілпірідазинону, який після реабсорбції метаболізується за участю N-ацетилтрансферази до активного метаболіту. Ступінь ацетилювання генетично детермінована.
В дослідженнях in vitro показано, що левосимендан може помірно інгібувати CYP2D6.
Кліренс левосимендану становить близько 3 мл/хв/кг, T1/2 близько 1 год. Виводиться практично повністю у вигляді метаболітів: з сечею - 54%, з калом - 44%. Менше 0.05% виводиться з сечею в незміненому вигляді.
T1/2 метаболітів становить близько 75-80 год.
При легкому ступені печінкової недостатності, пов'язаної з цирозом, виведення левосимендану дещо уповільнене.
Завдяки наявності позитивної інотропної та вазодилатуючої дії, при серцевій недостатності підвищує силу серцевих скорочень і зменшує як переднавантаження, так і постнавантаження.
Левосимендан активує ішемізований міокард у пацієнтів після коронарної ангіопластики або тромболізису.
Левосимендан збільшує коронарний кровотік у пацієнтів, які перенесли операції на серці, і покращує перфузію міокарда у пацієнтів з серцевою недостатністю. Ці позитивні ефекти досягаються без значного підвищення споживання міокардом кисню. Левосимендан значно знижує циркулюючий рівень ендотеліну-1 при хронічній серцевій недостатності.
Викликає дозозалежне збільшення серцевого викиду і ударного об'єму, а також дозозалежне зниження тиску в легенево-капілярній мережі, зниження середнього АТ і ОППС.
Позитивний вплив на серцевий викид і тиск у легеневих капілярах зберігається як мінімум протягом 24 годин після припинення інфузії.
Вплив на АТ, як правило, триває 3-4 дні. При застосуванні в терапевтичних дозах утворюється один фармакологічно активний метаболіт, який дає схожі з левосименданом гемодинамічні ефекти, що зберігаються до 7-9 днів після припинення 24 годинної інфузії.
Фармакокінетика
В діапазоні терапевтичних доз 50-200 мкг/кг/хв характеризується лінійною фармакокінетикою.
Cmax левосимендану в плазмі крові досягається приблизно через 2 дні після припинення введення препарату. Vd становить близько 0.2 л/кг.
Зв'язування з білками плазми крові (переважно з альбуміном) становить 97-98%. Зв'язування з білками активного метаболіту становить 40%.
Левосимендан практично повністю метаболізується.
Первинний метаболізм левосимендану здійснюється шляхом кон'югації з циклічним або N-ацетильованим цистеїнілгліцином і цистеїновими кон'югатами. Близько 5% введеної дози метаболізується в тонкій кишці шляхом відновлення до амінофенілпірідазинону, який після реабсорбції метаболізується за участю N-ацетилтрансферази до активного метаболіту. Ступінь ацетилювання генетично детермінована.
В дослідженнях in vitro показано, що левосимендан може помірно інгібувати CYP2D6.
Кліренс левосимендану становить близько 3 мл/хв/кг, T1/2 близько 1 год. Виводиться практично повністю у вигляді метаболітів: з сечею - 54%, з калом - 44%. Менше 0.05% виводиться з сечею в незміненому вигляді.
T1/2 метаболітів становить близько 75-80 год.
При легкому ступені печінкової недостатності, пов'язаної з цирозом, виведення левосимендану дещо уповільнене.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Призначений для застосування тільки в умовах стаціонару, що має необхідне обладнання для моніторингу і медичний персонал з досвідом роботи з кардіотонічними лікарськими засобами.
Доза і тривалість терапії встановлюються індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Вводять шляхом в/в інфузії.
Доза і тривалість терапії встановлюються індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Вводять шляхом в/в інфузії.
Показання
- гостра декомпенсація важкої хронічної серцевої недостатності (для короткочасної терапії при неефективності стандартної терапії і необхідності підтримки скоротливої функції міокарда).
Протипоказання
- механічна обструкція, що перешкоджає заповненню шлуночків або викиду крові з шлуночків;
- важкі порушення функції нирок (КК < 30 мл/хв);
- важкі порушення функції печінки;
- артеріальна гіпотензія;
- тахікардія;
- тріпотіння-мерехтіння шлуночків в анамнезі;
- неконтрольована гіпокаліємія;
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до левосимендану.
- важкі порушення функції нирок (КК < 30 мл/хв);
- важкі порушення функції печінки;
- артеріальна гіпотензія;
- тахікардія;
- тріпотіння-мерехтіння шлуночків в анамнезі;
- неконтрольована гіпокаліємія;
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до левосимендану.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
- З боку серцево-судинної системи: значне зниження АТ, екстрасистолія, фібриляція передсердь, тахікардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь, ішемія міокарда.
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль.
- З боку травної системи: нудота, блювання.
- З боку лабораторних показників: зниження гемоглобіну, гематокриту, гіпокаліємія.
- З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль.
- З боку травної системи: нудота, блювання.
- З боку лабораторних показників: зниження гемоглобіну, гематокриту, гіпокаліємія.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
0,25% концентрат для інфузійного р-ну у флаконах по 5 і 10 мл.
