Біцилін 1
Biclllln 1
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Бензилпеніцилін-Бензатин, Бензацилін, Бензатині, Бензетацил, Діамінпеніцилін, Дібенцил, Дуапен, Дуропенін, Екстенцилін, Молдамін, Пенадур, Тардоцилін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Амосин, Оспамокс, Ампициллина натриевая соль, Оксациллина натриевая соль, Оксациллина натриевая соль в таблетках, Зетсил
Рецепт латинською
Rp.: Sol. “Bicillinum-1” 600 000 ОД
D. t. d. №6
S.: Стерильно у флаконі приготувати суспензію в ізотонічному розчині натрію хлориду, вводити внутрішньом'язово 1 раз на тиждень
Rp.: Bicillini-1 600 000 ОД
D. t. d. №4
S.: Приготувати суспензію: з'єднати вміст флакона з 2 мл води для ін'єкцій або стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду, енергійно струсити. Вводити по 2 мл суспензії 2 рази на місяць глибоко в м'яз, повільно (дитині 8 років)
Rp.: Bicillini-1 600 000 ОД
D. t. d. №10
S.: Вміст флакона розчинити в 3 мл води для ін'єкцій. Вводити по 600000 ОД внутрішньом'язово 1 раз на тиждень.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Бензатин бензилпеніцилін є бета-лактамним антибіотиком з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. На мікробну клітину діє бактерицидно. Характеризується тривалою дією.
Пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізмів.
Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназоутворюючих), Streptococcus spp., в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін.
Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового введення повільно гідролізується з вивільненням бензилпеніциліну. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі - 12-24 год після ін'єкції.
На 14 день після введення 2400000 ОД концентрація в плазмі крові становить 0,12 мкг/мл; на 21 день після введення 1200000 ОД - 0,06 мкг/мл.
Проникнення в рідини високе, в тканини - низьке. Проходить через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко. Зв'язок з білками плазми - 40-60%. Метаболізується незначно, виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. За 8 діб виділяється до 33% введеної дози.
Бензатин бензилпеніцилін є бета-лактамним антибіотиком з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. На мікробну клітину діє бактерицидно. Характеризується тривалою дією.
Пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізмів.
Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназоутворюючих), Streptococcus spp., в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін.
Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового введення повільно гідролізується з вивільненням бензилпеніциліну. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі - 12-24 год після ін'єкції.
На 14 день після введення 2400000 ОД концентрація в плазмі крові становить 0,12 мкг/мл; на 21 день після введення 1200000 ОД - 0,06 мкг/мл.
Проникнення в рідини високе, в тканини - низьке. Проходить через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко. Зв'язок з білками плазми - 40-60%. Метаболізується незначно, виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. За 8 діб виділяється до 33% введеної дози.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Вводять тільки внутрішньом'язово, не можна вводити внутрішньовенно!
При необхідності проведення двох ін'єкцій їх роблять у різні сідниці. Препарат вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза. При появі крові в шприці, що свідчить про потрапляння голки в судину, слід витягти шприц і зробити ін'єкцію в інше місце.
Суспензію препарату готують в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. У флакон вводять воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду зі швидкістю 1 мл за 5 с: 2 мл для дозування 0.6 млн ОД, 4 мл - 1.2 млн ОД і 8 мл - для 2.4 млн ОД.
Суміш перемішують до отримання рівномірної суспензії, швидко обертаючи флакон між долонями протягом не менше хвилини або обережно струшуючи флакон у напрямку його поздовжньої осі протягом 30 с. Допускається наявність бульбашок на поверхні суспензії біля стінок флакона.
Лікування сифілісу у дорослих і дітей 2-12 років: первинний серонегативний сифіліс -2.4 млн ОД одноразово; первинний серопозитивний - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 2 ін'єкції; вторинний і прихований ранній сифіліс, пізній (третинний і нейросифіліс) - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 3 ін'єкції.
Вроджений сифіліс у дітей до 2 років, народжених нелікованою матір'ю, хворою на сифіліс - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 3 ін'єкції; профілактичне лікування дітей при недостатньому лікуванні матері або серорезистентності - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 2 ін'єкції.
Лікування фрамбезії і пінти: діти - 1.2 млн ОД одноразово; дорослі - 2.4 млн ОД одноразово.
Лікування гострого тонзиліту, скарлатини, ранової інфекції: дітям до 12 років по 0.6 млн ОД кожні 3 дні або по 1.2 млн ОД кожні 2-4 тижні залежно від тяжкості інфекції; дорослі - по 1.2-2.4 млн ОД 1 раз на тиждень.
Профілактика повторних атак після перенесеної гострої ревматичної лихоманки: діти з масою тіла до 25 кг - 0.6 млн ОД 1 раз у 3 тижні, більше 25 кг - 1.2 млн ОД 1 раз у 3 тижні; дорослі і діти старше 12 років - 2.4 млн ОД 1 раз у 3 тижні.
Профілактика рецидивів рожі: діти - по 0.6 млн ОД 1 раз у 2 тижні або 1.2 млн ОД кожні 3-4 тижні; дорослі при сезонних рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 4 тижні протягом 3-4 місяців щорічно, при частих рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 3-4 тижні протягом 2-3 років.
Профілактика інфекцій після тонзилектомії або екстракції зуба: діти - по 0.6 млн ОД або 1.2 млн ОД, дорослі - 2.4 млн ОД кожні 7-14 днів до повного одужання.
При хронічній нирковій недостатності при кліренсі креатиніну (КК) 10-50 мл/хв - 75 % добової дози, КК менше 10 мл/хв - 25-50 % добової дози.
При необхідності проведення двох ін'єкцій їх роблять у різні сідниці. Препарат вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза. При появі крові в шприці, що свідчить про потрапляння голки в судину, слід витягти шприц і зробити ін'єкцію в інше місце.
Суспензію препарату готують в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. У флакон вводять воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду зі швидкістю 1 мл за 5 с: 2 мл для дозування 0.6 млн ОД, 4 мл - 1.2 млн ОД і 8 мл - для 2.4 млн ОД.
Суміш перемішують до отримання рівномірної суспензії, швидко обертаючи флакон між долонями протягом не менше хвилини або обережно струшуючи флакон у напрямку його поздовжньої осі протягом 30 с. Допускається наявність бульбашок на поверхні суспензії біля стінок флакона.
Лікування сифілісу у дорослих і дітей 2-12 років: первинний серонегативний сифіліс -2.4 млн ОД одноразово; первинний серопозитивний - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 2 ін'єкції; вторинний і прихований ранній сифіліс, пізній (третинний і нейросифіліс) - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 3 ін'єкції.
Вроджений сифіліс у дітей до 2 років, народжених нелікованою матір'ю, хворою на сифіліс - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 3 ін'єкції; профілактичне лікування дітей при недостатньому лікуванні матері або серорезистентності - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 2 ін'єкції.
Лікування фрамбезії і пінти: діти - 1.2 млн ОД одноразово; дорослі - 2.4 млн ОД одноразово.
Лікування гострого тонзиліту, скарлатини, ранової інфекції: дітям до 12 років по 0.6 млн ОД кожні 3 дні або по 1.2 млн ОД кожні 2-4 тижні залежно від тяжкості інфекції; дорослі - по 1.2-2.4 млн ОД 1 раз на тиждень.
Профілактика повторних атак після перенесеної гострої ревматичної лихоманки: діти з масою тіла до 25 кг - 0.6 млн ОД 1 раз у 3 тижні, більше 25 кг - 1.2 млн ОД 1 раз у 3 тижні; дорослі і діти старше 12 років - 2.4 млн ОД 1 раз у 3 тижні.
Профілактика рецидивів рожі: діти - по 0.6 млн ОД 1 раз у 2 тижні або 1.2 млн ОД кожні 3-4 тижні; дорослі при сезонних рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 4 тижні протягом 3-4 місяців щорічно, при частих рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 3-4 тижні протягом 2-3 років.
Профілактика інфекцій після тонзилектомії або екстракції зуба: діти - по 0.6 млн ОД або 1.2 млн ОД, дорослі - 2.4 млн ОД кожні 7-14 днів до повного одужання.
При хронічній нирковій недостатності при кліренсі креатиніну (КК) 10-50 мл/хв - 75 % добової дози, КК менше 10 мл/хв - 25-50 % добової дози.
Показання
Захворювання, викликані чутливими до бензилпеніциліну мікроорганізмами, а також для профілактики і лікування ревматизму, сифілісу, гонореї та ін.
Протипоказання
Бронхіальна астма, кропив'янка, сінна лихоманка, алергічні захворювання, а також підвищена чутливість до препаратів бензилпеніциліну. Препарат слід з обережністю призначати хворим з вказівкою на алергічні реакції в анамнезі (історії хвороби).
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
Алергічні реакції: анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, кропив'янка, лихоманка, еозинофілія, артралгія, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, утруднення дихання, анафілаксія.
При лікуванні сифілісу внаслідок вивільнення токсинів може розвиватися реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку травної системи: стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз, псевдомембранозний коліт, помірне транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Інші: інтерстиціальний нефрит.
При тривалій терапії - суперінфекція стійкими мікроорганізмами і грибами; при застосуванні високих доз, особливо на тлі супутньої хронічної ниркової недостатності, можливий розвиток енцефалопатії (порушення свідомості, судоми, рухові порушення).
Місцеві реакції на введення препарату (частіше у дітей): інфекції місця ін'єкції, запалення, припухлість, абсцес, набряк, крововилив, запалення підшкірної клітковини, некроз, атрофія, екхімози, виразкування шкіри.
При лікуванні сифілісу внаслідок вивільнення токсинів може розвиватися реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку травної системи: стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз, псевдомембранозний коліт, помірне транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Інші: інтерстиціальний нефрит.
При тривалій терапії - суперінфекція стійкими мікроорганізмами і грибами; при застосуванні високих доз, особливо на тлі супутньої хронічної ниркової недостатності, можливий розвиток енцефалопатії (порушення свідомості, судоми, рухові порушення).
Місцеві реакції на введення препарату (частіше у дітей): інфекції місця ін'єкції, запалення, припухлість, абсцес, набряк, крововилив, запалення підшкірної клітковини, некроз, атрофія, екхімози, виразкування шкіри.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
У флаконах по 300 000 ОД і 600 000 ОД.
