Сефпотек

Антибактеріальне, бактерицидне.

Антибіотик з групи цефалоспоринів III покоління, діє бактерицидно, порушує синтез клітинної стінки бактерій. Стійкий до бета-лактамаз.

Активний щодо грампозитивних бактерій: Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae (за винятком пеніцилінорезистентних штамів), Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу); грамнегативних бактерій: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae (бета-лактамазопозитивні та негативні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae та Klebsiella oxytoca), Neisseria gonorrhoeae, індолпозитивного Proteus, інші види протея, включаючи Proteus vulgaris; Providencia, Enterobacter (включаючи Enterobacter cloacae та Enterobacter aerogenes). Salmonella spp., Shigella spp; активний in vitro щодо більшості штамів: Brucella, Neisseria, Aeromonas hydrophila, Yersinia enterocolitica, Providencia rettgeri, Providencia stuartii та штамів Citrobacter, Morganella та Serratia.

Неактивний щодо Streptococcus spp. (групи D), метицилін-резистентних штамів Staphylococcus spp., Corynebacterium spp. (групи J та K), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Listeria monocytogenes, Acinetobacter baumannii, Clostridium difficile, Bacteroides spp.. Має слабку активність щодо анаеробів, включаючи більшість видів Bacteroides, Campylobacter, Yersinia. Розкладається цефалоспориназами хромосомного походження Citrobacter, Enterobacter, Bacteroides.

Цефподоксиму проксетил відноситься до проліків (prodrugs), який в організмі (в тонкій кишці) деестерифікується, перетворюючись в активний метаболіт цефподоксим.
Після одноразового та багаторазового прийому від 100 до 400 мг препарату через 1.9-3.1 год досягається терапевтична концентрація 1.0-4.5 мг/л. Абсолютна біодоступність - 50%.
Зв'язується з білками крові (20-30%).
Близько 30-35% дози виводиться з сечею в незміненому вигляді протягом 12 год. T1/2 коливається від 2.1 до 2.8 год.
При порушенні функції нирок екскреція знижується: при КК 50-80 мл/хв, то T1/2 становить 3.5 год, 30-49 мл/хв — 5.9 год, 5-29 мл/хв — 9.8 год.
У осіб похилого віку, в тому числі з бронхолегеневою інфекцією відзначається невелике подовження T1/2 та концентрації в крові, однак не вимагає корекції дози.

Для дорослих:

Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до цефподоксиму мікроорганізмами:
- інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів: тонзиліт, фарингіт, гострий синусит, гострий бронхіт, пневмонія; загострення хронічного бронхіту (у осіб, що зловживають алкоголем, курців та у осіб старше 65 років);
- неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистит);
- неускладнена гонорея;
- неускладнені інфекції аноректальної області у жінок, викликані Neisseria gonorrhoeae;
- інфекції шкіри та м'яких тканин;
- інші інфекції, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами (інфекції ШКТ, інфекції порожнини рота).

Підвищена чутливість до цефподоксиму, компонентів препарату, інших цефалоспоринів; дитячий вік (до 12 років).

З обережністю
Підвищена чутливість до пеніцилінів, вагітність, період грудного вигодовування, хронічний коліт, ниркова недостатність, комбінація з «петльовими» діуретиками та ін. нефротоксичними лікарськими засобами.

Можлива поява позитивної реакції Кумбса.

Вплив лікарського препарату на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Дані, що вказують на можливий вплив цефподоксиму проксетила на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, відсутні. Однак, при розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи, слід дотримуватися обережності при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, еозинофілія, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, лихоманка, анафілактичний шок.

З боку нервової системи: запаморочення, головні болі, дратівливість, підвищена втомлюваність, безсоння, "кошмарні" сновидіння.

З боку сечостатевої системи: порушення менструального циклу.

З боку травної системи: нудота, персистуюча діарея, затримка стільця, гастрит, блювання, біль у животі, дисбактеріоз (ріст Clostridium difficile), псевдомембранозний коліт, слинотеча, метеоризм, зниження апетиту.

З боку дихальної системи: кашель.

З боку ССС: зниження АТ.

З боку органів кровотворення: тромбоцитоз, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфоцитоз, гранулоцитоз, базофілія, моноцитоз, нейтропенія, лімфоцитопенія, носова кровотеча.

Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, ЛДГ, ГГТ, сечовини, креатиніну, гіпер- або гіпоглікемія, гіпопротеїнемія та гіпоальбумінемія, зниження Hb, позитивна реакція Кумбса, збільшення протромбінового часу. Біль у грудях, підвищене потовиділення, слабкість.

Симптоми: нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, діарея.

Лікування: гемодіаліз або перитонеальний діаліз, особливо при порушенні функції нирок.

Діуретики, аміноглікозиди, поліміксин В, етакринова кислота блокують секрецію цефалоспоринів, підвищують їх концентрацію в сироватці крові, подовжують T1/2, посилюють нефротоксичність.

НПЗП уповільнюють виведення цефалоспоринів нирками, підвищуючи ризик розвитку кровотечі.

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів зменшують біодоступність внаслідок зміни рН шлунка.

Підвищує ефект непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує протромбіновий індекс).

Антациди у високих дозах (натрію гідрокарбонат, алюмінію гідроксид) знижують абсорбцію.

При одночасному призначенні з бактерицидними антибіотиками проявляється синергізм, з бактеріостатичними (макроліди, хлорамфенікол, тетрацикліни) - антагонізм, посилює нефротоксичність аміноглікозидів.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 таб. цефподоксим 200 мг.

5 шт. - блістери (2) - пачки картонні.
5 шт. - блістери (4) - пачки картонні.
7 шт. - блістери (2) - пачки картонні.