Устекинумаб
Ustekinumab
Аналоги (дженерики, синоніми)
Стелара
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.
Фармакологічні властивості
Імунодепресивне, протипсоріатичне
Фармакодинаміка
Механізм дії. Устекинумаб має високу специфічність до субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23. Блокує біологічну активність ІЛ-12 та ІЛ-23, запобігаючи зв'язуванню р40 з рецептором ІЛ-12R-β1, експресованим на поверхні імунних клітин. Устекинумаб не взаємодіє з ІЛ-12 та ІЛ-23, пов'язаними з рецептором ІЛ-12R-β1, тому його вплив на комплемент- або антитілозалежну цитотоксичність клітин, що експресують рецептори до ІЛ-12 та/або ІЛ-23, малоймовірний.
ІЛ-12 та ІЛ-23 є гетеродимерними цитокінами, які секретуються активованими антигенпрезентуючими клітинами, зокрема макрофагами та дендритними клітинами. ІЛ-12 активує NK-клітини, стимулює диференціацію CD4+ Т-клітин до Т-хелперів 1 (Th1), а також підсилює вироблення інтерферону гамма. ІЛ-23 стимулює утворення Т-хелперів 17 (Th17) та збільшує секрецію ІЛ-17А, ІЛ-21 та ІЛ-22. Рівні ІЛ-12 та ІЛ-23 підвищені в крові та шкірі у пацієнтів з псоріазом. Концентрація ІЛ-12/23р40 в сироватці крові є фактом диференціації пацієнтів з псоріатичним артритом, що підтверджує участь ІЛ-12 та ІЛ-23 у патогенезі псоріатичних захворювань. Поліморфізм генів, що кодують ІЛ-23А, ІЛ-23R та ІЛ-12B, визначає схильність до таких захворювань. Крім того, гени ІЛ-12 та ІЛ-23 мають підвищену експресію в ураженій псоріазом шкірі, і обумовлена ІЛ-12 вироблення інтерферону гамма прямо пропорційна вираженості псоріатичного захворювання. Чутливі до ІЛ-23 Т-клітини виявлялися в ентезисах на мишачих моделях запального артриту, в яких ІЛ-23 викликав ентезіальне запалення.
Устекинумаб проявляє клінічну ефективність при псоріазі та псоріатичному артриті шляхом зв'язування субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23 і порушення вироблення цитокінів Th1 та Th17, які є ключовими ланками патогенезу цих захворювань.
Фармакологічний ефект. Застосування устекинумаба призводить до значного ослаблення гістологічних проявів псоріазу, включаючи гіперплазію та проліферацію клітин епідермісу. Ці дані узгоджуються з клінічною ефективністю.
У пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом устекинумаб не має суттєвого впливу на співвідношення циркулюючих в крові імунних клітин, включаючи клітини пам'яті та неактивовані Т-клітини, а також на концентрацію цитокінів у крові. Концентрація системних маркерів запалення у пацієнтів, які приймають устекинумаб, знаходиться в межах норми, а показники 4 маркерів (MDC, VEGF, MCSF-1 та YKL-40) незначно відрізняються від таких у групі плацебо.
Аналіз мРНК, виділеної з біопсійних зразків шкірних осередків псоріазу до початку застосування та через 2 тижні лікування, показав, що застосування устекинумаба призводило до зниження експресії генів, що кодують його молекулярні мішені — ІЛ-12 та ІЛ-23, а також генів, що кодують запальні цитокіни та хемокіни — моноцитарний хемотаксичний фактор-1 (МСР-1), ФНО-альфа, інтерферон гамма індуцибельний білок-10 (IP-10) та ІЛ-8. Ці дані узгоджуються зі значним клінічним ефектом лікування у пацієнтів з псоріазом.
Клінічний ефект лікування псоріазу та псоріатичного артриту, ймовірно, залежить від концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріазом з кращим результатом за шкалою оцінки площі та тяжкості псоріазу (PASI) середнє значення концентрації устекинумаба в плазмі крові було вище, ніж у хворих з меншим клінічним ефектом. Загалом, частка хворих, у яких поліпшення за шкалою PASI досягало 75%, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли оцінки ACR 20 за шкалою американської колегії ревматології (ACR), спостерігається вища середня концентрація устекинумаба в плазмі крові порівняно з пацієнтами, які не відповіли на лікування. Кількість пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли поліпшення за шкалою ACR 20 та ACR 50, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові.
Імунізація. У довгостроковому клінічному дослідженні III фази у пацієнтів, які отримували устекинумаб щонайменше 3,5 року, розвивався імунний відповідь, схожий з таким у контрольної групи пацієнтів з псоріазом, але не проходили систематичне лікування, при введенні вакцини, що містить пневмококовий полісахарид, або протиправцевої вакцини.
У приблизно однакової кількості пацієнтів, які отримували лікування устекинумабом, і пацієнтів з контрольної групи досягалася захисна концентрація протипневмококових та протиправцевих антитіл. Титри антитіл також були приблизно однакові.
ІЛ-12 та ІЛ-23 є гетеродимерними цитокінами, які секретуються активованими антигенпрезентуючими клітинами, зокрема макрофагами та дендритними клітинами. ІЛ-12 активує NK-клітини, стимулює диференціацію CD4+ Т-клітин до Т-хелперів 1 (Th1), а також підсилює вироблення інтерферону гамма. ІЛ-23 стимулює утворення Т-хелперів 17 (Th17) та збільшує секрецію ІЛ-17А, ІЛ-21 та ІЛ-22. Рівні ІЛ-12 та ІЛ-23 підвищені в крові та шкірі у пацієнтів з псоріазом. Концентрація ІЛ-12/23р40 в сироватці крові є фактом диференціації пацієнтів з псоріатичним артритом, що підтверджує участь ІЛ-12 та ІЛ-23 у патогенезі псоріатичних захворювань. Поліморфізм генів, що кодують ІЛ-23А, ІЛ-23R та ІЛ-12B, визначає схильність до таких захворювань. Крім того, гени ІЛ-12 та ІЛ-23 мають підвищену експресію в ураженій псоріазом шкірі, і обумовлена ІЛ-12 вироблення інтерферону гамма прямо пропорційна вираженості псоріатичного захворювання. Чутливі до ІЛ-23 Т-клітини виявлялися в ентезисах на мишачих моделях запального артриту, в яких ІЛ-23 викликав ентезіальне запалення.
Устекинумаб проявляє клінічну ефективність при псоріазі та псоріатичному артриті шляхом зв'язування субодиниці р40 ІЛ-12 та ІЛ-23 і порушення вироблення цитокінів Th1 та Th17, які є ключовими ланками патогенезу цих захворювань.
Фармакологічний ефект. Застосування устекинумаба призводить до значного ослаблення гістологічних проявів псоріазу, включаючи гіперплазію та проліферацію клітин епідермісу. Ці дані узгоджуються з клінічною ефективністю.
У пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом устекинумаб не має суттєвого впливу на співвідношення циркулюючих в крові імунних клітин, включаючи клітини пам'яті та неактивовані Т-клітини, а також на концентрацію цитокінів у крові. Концентрація системних маркерів запалення у пацієнтів, які приймають устекинумаб, знаходиться в межах норми, а показники 4 маркерів (MDC, VEGF, MCSF-1 та YKL-40) незначно відрізняються від таких у групі плацебо.
Аналіз мРНК, виділеної з біопсійних зразків шкірних осередків псоріазу до початку застосування та через 2 тижні лікування, показав, що застосування устекинумаба призводило до зниження експресії генів, що кодують його молекулярні мішені — ІЛ-12 та ІЛ-23, а також генів, що кодують запальні цитокіни та хемокіни — моноцитарний хемотаксичний фактор-1 (МСР-1), ФНО-альфа, інтерферон гамма індуцибельний білок-10 (IP-10) та ІЛ-8. Ці дані узгоджуються зі значним клінічним ефектом лікування у пацієнтів з псоріазом.
Клінічний ефект лікування псоріазу та псоріатичного артриту, ймовірно, залежить від концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріазом з кращим результатом за шкалою оцінки площі та тяжкості псоріазу (PASI) середнє значення концентрації устекинумаба в плазмі крові було вище, ніж у хворих з меншим клінічним ефектом. Загалом, частка хворих, у яких поліпшення за шкалою PASI досягало 75%, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові. У пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли оцінки ACR 20 за шкалою американської колегії ревматології (ACR), спостерігається вища середня концентрація устекинумаба в плазмі крові порівняно з пацієнтами, які не відповіли на лікування. Кількість пацієнтів з псоріатичним артритом, які досягли поліпшення за шкалою ACR 20 та ACR 50, збільшувалася з підвищенням концентрації устекинумаба в плазмі крові.
Імунізація. У довгостроковому клінічному дослідженні III фази у пацієнтів, які отримували устекинумаб щонайменше 3,5 року, розвивався імунний відповідь, схожий з таким у контрольної групи пацієнтів з псоріазом, але не проходили систематичне лікування, при введенні вакцини, що містить пневмококовий полісахарид, або протиправцевої вакцини.
У приблизно однакової кількості пацієнтів, які отримували лікування устекинумабом, і пацієнтів з контрольної групи досягалася захисна концентрація протипневмококових та протиправцевих антитіл. Титри антитіл також були приблизно однакові.
Фармакокінетика
Всмоктування. Середнє Tmax в плазмі крові після одноразового п/к введення 90 мг устекинумаба здоровим добровольцям становило 8,5 дня. У пацієнтів з псоріазом ця величина при дозах 45 або 90 мг була співставна з такою у здорових добровольців.
Абсолютна біодоступність устекинумаба після одноразового п/к введення пацієнтам з псоріазом становила 57,2%.
Розподіл. Середнє значення Vd устекинумаба в термінальній фазі виведення після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалося від 57 до 83 мл/кг.
Метаболізм. Метаболічний шлях устекинумаба невідомий.
Виведення. Середня величина системного кліренсу устекинумаба після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалася від 1,99 до 2,34 мл/добу/кг. Середній Т1/2 устекинумаба у пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом становив приблизно 3 тижні і в різних дослідженнях варіював від 15 до 32 днів.
Лінійність. Системна експозиція устекинумаба (Сmах та AUC) у пацієнтів з псоріазом збільшувалася пропорційно введеним дозам після одноразового в/в введення доз в діапазоні від 0,09 до 4,5 мг/кг, а також після одноразового п/к введення доз в діапазоні від 24 до 240 мг.
Зміна концентрації устекинумаба в плазмі крові з плином часу після одноразових або багаторазових повторних введень була в основному передбачуваною. Css устекинумаба в плазмі крові досягається до 28-го тижня при запропонованому режимі терапії (друга ін'єкція 4 тижні після першого застосування, потім кожні 12 тижнів). В середньому, Css у пацієнтів з псоріазом становить 0,21–0,26 мкг/мл для дози 45 мг і 0,47–0,49 мкг/мл для дози 90 мг. Кумуляції устекинумаба в сироватці крові не спостерігалося протягом лікування при режимі дозування 1 ін'єкція кожні 12 тижнів.
Вплив маси тіла пацієнта на фармакокінетику. Концентрація устекинумаба в плазмі крові залежить від маси тіла пацієнта з псоріазом та/або псоріатичним артритом. При введенні однакових доз (45 або 90 мг) у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг середня концентрація устекинумаба в плазмі була меншою, ніж у пацієнтів з масою тіла менше 100 кг. Однак середня Cmin устекинумаба в плазмі крові пацієнтів з масою тіла понад 100 кг, яким вводили дозу 90 мг, була співставна з такою в групі пацієнтів з масою тіла менше 100 кг, яким вводили дозу 45 мг.
Популяційний фармакокінетичний аналіз. За даними, отриманими у пацієнтів з псоріазом, уявний кліренс (CL/F) та Vd (V/F) становили 0,465 л/добу та 15,7 л відповідно. Т1/2 устекинумаба становив приблизно 3 тижні. Стать, вік та належність до тієї чи іншої раси не впливали на CL/F. На CL/F устекинумаба впливала маса тіла пацієнта, при цьому у пацієнтів з більшою масою тіла величина CL/F була більшою. Середній CL//F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 55% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. V/F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 37% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. Аналогічні результати отримані при підтверджувальному аналізі популяційних даних серед пацієнтів з псоріатичним артритом.
Було проаналізовано вплив коморбідних станів (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія) на фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з псоріазом. У пацієнтів з цукровим діабетом величина CL/F була в середньому на 29% вищою, ніж у здорових пацієнтів.
Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що існує тенденція до збільшення кліренсу устекинумаба у пацієнтів з позитивною імунною відповіддю.
Особливі групи пацієнтів
Діти від 12 до 18 років. Фармакокінетика устекинумаба у дітей віком від 12 до 18 років з псоріазом, які отримують рекомендовану дозу, порівнянна з фармакокінетикою у дорослих пацієнтів з псоріазом.
Пацієнти похилого віку (від 65 років і старше). Досліджень фармакокінетики у пацієнтів похилого віку не проводилося. Популяційний фармакокінетичний аналіз пацієнтів старше 65 років не виявив впливу віку на величини CL/F та V/F.
Порушення функції нирок. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції нирок відсутні.
Порушення функції печінки. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні.
Інші групи пацієнтів. Фармакокінетика устекинумаба у пацієнтів з псоріазом порівнянна у популяцій азіатського та неазіатського походження.
Вживання алкоголю або тютюну не впливало на фармакокінетику устекинумаба.
Абсолютна біодоступність устекинумаба після одноразового п/к введення пацієнтам з псоріазом становила 57,2%.
Розподіл. Середнє значення Vd устекинумаба в термінальній фазі виведення після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалося від 57 до 83 мл/кг.
Метаболізм. Метаболічний шлях устекинумаба невідомий.
Виведення. Середня величина системного кліренсу устекинумаба після одноразового в/в введення пацієнтам з псоріазом коливалася від 1,99 до 2,34 мл/добу/кг. Середній Т1/2 устекинумаба у пацієнтів з псоріазом та/або псоріатичним артритом становив приблизно 3 тижні і в різних дослідженнях варіював від 15 до 32 днів.
Лінійність. Системна експозиція устекинумаба (Сmах та AUC) у пацієнтів з псоріазом збільшувалася пропорційно введеним дозам після одноразового в/в введення доз в діапазоні від 0,09 до 4,5 мг/кг, а також після одноразового п/к введення доз в діапазоні від 24 до 240 мг.
Зміна концентрації устекинумаба в плазмі крові з плином часу після одноразових або багаторазових повторних введень була в основному передбачуваною. Css устекинумаба в плазмі крові досягається до 28-го тижня при запропонованому режимі терапії (друга ін'єкція 4 тижні після першого застосування, потім кожні 12 тижнів). В середньому, Css у пацієнтів з псоріазом становить 0,21–0,26 мкг/мл для дози 45 мг і 0,47–0,49 мкг/мл для дози 90 мг. Кумуляції устекинумаба в сироватці крові не спостерігалося протягом лікування при режимі дозування 1 ін'єкція кожні 12 тижнів.
Вплив маси тіла пацієнта на фармакокінетику. Концентрація устекинумаба в плазмі крові залежить від маси тіла пацієнта з псоріазом та/або псоріатичним артритом. При введенні однакових доз (45 або 90 мг) у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг середня концентрація устекинумаба в плазмі була меншою, ніж у пацієнтів з масою тіла менше 100 кг. Однак середня Cmin устекинумаба в плазмі крові пацієнтів з масою тіла понад 100 кг, яким вводили дозу 90 мг, була співставна з такою в групі пацієнтів з масою тіла менше 100 кг, яким вводили дозу 45 мг.
Популяційний фармакокінетичний аналіз. За даними, отриманими у пацієнтів з псоріазом, уявний кліренс (CL/F) та Vd (V/F) становили 0,465 л/добу та 15,7 л відповідно. Т1/2 устекинумаба становив приблизно 3 тижні. Стать, вік та належність до тієї чи іншої раси не впливали на CL/F. На CL/F устекинумаба впливала маса тіла пацієнта, при цьому у пацієнтів з більшою масою тіла величина CL/F була більшою. Середній CL//F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 55% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. V/F у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг був приблизно на 37% вищий, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла. Аналогічні результати отримані при підтверджувальному аналізі популяційних даних серед пацієнтів з псоріатичним артритом.
Було проаналізовано вплив коморбідних станів (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія) на фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з псоріазом. У пацієнтів з цукровим діабетом величина CL/F була в середньому на 29% вищою, ніж у здорових пацієнтів.
Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що існує тенденція до збільшення кліренсу устекинумаба у пацієнтів з позитивною імунною відповіддю.
Особливі групи пацієнтів
Діти від 12 до 18 років. Фармакокінетика устекинумаба у дітей віком від 12 до 18 років з псоріазом, які отримують рекомендовану дозу, порівнянна з фармакокінетикою у дорослих пацієнтів з псоріазом.
Пацієнти похилого віку (від 65 років і старше). Досліджень фармакокінетики у пацієнтів похилого віку не проводилося. Популяційний фармакокінетичний аналіз пацієнтів старше 65 років не виявив впливу віку на величини CL/F та V/F.
Порушення функції нирок. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції нирок відсутні.
Порушення функції печінки. Дані про фармакокінетику устекинумаба у пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні.
Інші групи пацієнтів. Фармакокінетика устекинумаба у пацієнтів з псоріазом порівнянна у популяцій азіатського та неазіатського походження.
Вживання алкоголю або тютюну не впливало на фармакокінетику устекинумаба.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Вводять п/к та в/в у вигляді інфузій у відповідних лікарських формах.
При п/к введенні разова доза становить 45-90 мг, залежно від маси тіла пацієнта. Для дітей старше 12 років з масою тіла менше 60 кг разова доза становить 0.75 мг/кг.
При введенні у вигляді в/в інфузії разова доза становить 260-520 мг, залежно від маси тіла пацієнта.
Схему лікування встановлюють індивідуально, залежно від показань та клінічної ситуації.
Псоріатичний артрит — лікування пацієнтів старше 18 років з активним псоріатичним артритом як монотерапія або в комбінації з метотрексатом. П/к. Рекомендованими місцями для ін'єкції є верхня частина стегна або область живота приблизно 5 см нижче пупка. Також можна використовувати область плеча. Слід уникати ін'єкцій в область, уражену псоріазом.
При п/к введенні разова доза становить 45-90 мг, залежно від маси тіла пацієнта. Для дітей старше 12 років з масою тіла менше 60 кг разова доза становить 0.75 мг/кг.
При введенні у вигляді в/в інфузії разова доза становить 260-520 мг, залежно від маси тіла пацієнта.
Схему лікування встановлюють індивідуально, залежно від показань та клінічної ситуації.
Псоріатичний артрит — лікування пацієнтів старше 18 років з активним псоріатичним артритом як монотерапія або в комбінації з метотрексатом. П/к. Рекомендованими місцями для ін'єкції є верхня частина стегна або область живота приблизно 5 см нижче пупка. Також можна використовувати область плеча. Слід уникати ін'єкцій в область, уражену псоріазом.
Для дітей:
Протипоказання: для п/к введення: - дитячий вік до 12 років (за показанням бляшковий псоріаз), до 18 років (за показаннями псоріатичний артрит, хвороба Крона, виразковий коліт); для в/в інфузій - дитячий вік до 18 років.
Показання
Для п/к введення
Дорослі та діти від 12 до 18 років: бляшковий псоріаз середнього або важкого ступеня при відсутності ефекту від лікування або при наявності протипоказань, або при непереносимості інших методів системної терапії або фототерапії.
Дорослі: активний псоріатичний артрит (як монотерапія або в комбінації з метотрексатом); хвороба Крона; виразковий коліт.
Для в/в інфузій
Дорослі: хвороба Крона помірного та важкого ступеня.
Дорослі та діти від 12 до 18 років: бляшковий псоріаз середнього або важкого ступеня при відсутності ефекту від лікування або при наявності протипоказань, або при непереносимості інших методів системної терапії або фототерапії.
Дорослі: активний псоріатичний артрит (як монотерапія або в комбінації з метотрексатом); хвороба Крона; виразковий коліт.
Для в/в інфузій
Дорослі: хвороба Крона помірного та важкого ступеня.
Протипоказання
Клінічно значуща підвищена чутливість до устекинумабу; серйозні інфекційні захворювання в гострій фазі, в т.ч. туберкульоз; злоякісні новоутворення; вагітність; годування груддю; дитячий вік до 12 років (за показанням бляшковий псоріаз), до 18 років (за показанням псоріатичний артрит).
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
Побічні ефекти у дорослих пацієнтів
Найбільш частими небажаними явищами (>5%) у контрольованих клінічних дослідженнях застосування устекинумаба при псоріазі та псоріатичному артриті були назофарингіт, головний біль та інфекції верхніх дихальних шляхів. Більшість цих явищ були помірно вираженими і не вимагали припинення лікування.
Побічні дії устекинумаба систематизовані відносно кожної з систем органів залежно від частоти зустрічальності з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Найбільш частими небажаними явищами (>5%) у контрольованих клінічних дослідженнях застосування устекинумаба при псоріазі та псоріатичному артриті були назофарингіт, головний біль та інфекції верхніх дихальних шляхів. Більшість цих явищ були помірно вираженими і не вимагали припинення лікування.
Побічні дії устекинумаба систематизовані відносно кожної з систем органів залежно від частоти зустрічальності з використанням наступної класифікації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Передозування
Під час проведення клінічних досліджень пацієнтам одноразово в/в вводили дози до 6 мг/кг без розвитку дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується контролювати стан хворого для виявлення ознак та симптомів побічних ефектів і при їх розвитку слід негайно починати відповідну симптоматичну терапію.
Лікарська взаємодія
Дослідження лікарської взаємодії у людей не проводилися.
Ефекти ІЛ-12 та ІЛ-23 на ферменти CYP450 були вивчені in vitro на гепатоцитах людини. Дослідження показало, що ІЛ-12 та/або ІЛ-23 у концентрації 10 нг/мл не впливали на ферменти CYP450 (CYP1A2, CYP2В6, CYP2С9, CYP2С19, CYP2D6 або CYP3А4). Отримані результати не передбачають необхідності коригувати дози у пацієнтів, які приймають одночасно з устекинумабом ЛЗ, метаболізовані ферментами CYP450.
Не слід застосовувати вакцини, що містять ослаблені збудники інфекційних захворювань, одночасно з устекинумабом.
При спільному застосуванні устекинумаба та таких ЛЗ, як парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, метформін, аторвастатин, напроксен, левотироксин та гідрохлоротіазид, взаємодія не була виявлена. Безпека та ефективність спільного застосування устекинумаба з іншими імунодепресантами (метотрексат, циклоспорин) або біологічними засобами для лікування псоріазу не була оцінена.
Ефекти ІЛ-12 та ІЛ-23 на ферменти CYP450 були вивчені in vitro на гепатоцитах людини. Дослідження показало, що ІЛ-12 та/або ІЛ-23 у концентрації 10 нг/мл не впливали на ферменти CYP450 (CYP1A2, CYP2В6, CYP2С9, CYP2С19, CYP2D6 або CYP3А4). Отримані результати не передбачають необхідності коригувати дози у пацієнтів, які приймають одночасно з устекинумабом ЛЗ, метаболізовані ферментами CYP450.
Не слід застосовувати вакцини, що містять ослаблені збудники інфекційних захворювань, одночасно з устекинумабом.
При спільному застосуванні устекинумаба та таких ЛЗ, як парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, метформін, аторвастатин, напроксен, левотироксин та гідрохлоротіазид, взаємодія не була виявлена. Безпека та ефективність спільного застосування устекинумаба з іншими імунодепресантами (метотрексат, циклоспорин) або біологічними засобами для лікування псоріазу не була оцінена.
Лікарська форма
Розчин для підшкірного введення. Упаковка: Кожен флакон містить 45 мг (45 мг/0,5 мл) або 90 мг (90 мг/1,0 мл) устекинумаба.
