Преднізолона гемісукцинат

ГКС. Пригнічує функції лейкоцитів і тканинних макрофагів. Обмежує міграцію лейкоцитів в область запалення. Порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1. Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи тим самим концентрацію протеолітичних ферментів в області запалення. Зменшує проникність капілярів, обумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів і утворення колагену.
Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів.
Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- і B-клітин), моноцитів, еозинофілів і базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл.
Преднізолон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ і β-ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого β-ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ і ФСГ.
При безпосередній аплікації на судини чинить вазоконстрикторний ефект.
Преднізолон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою і нирками і підвищує активність ферментів глюконеогенезу. В печінці преднізолон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази і синтез глюкози з продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози в крові активізує виділення інсуліну.
Преднізолон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак внаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що сприяє накопиченню жиру.
Чинить катаболічну дію в лімфоїдній і сполучній тканині, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині. В меншій мірі ніж гідрокортизон, впливає на процеси водно-електролітного обміну: сприяє виведенню іонів калію і кальцію, затримці в організмі іонів натрію і води. Остеопороз і синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію ГКС. В результаті катаболічної дії можливе пригнічення росту у дітей.
У високих дозах преднізолон може підвищувати збудливість тканин мозку і сприяє зниженню порогу судомної готовності. Стимулює надмірне вироблення соляної кислоти і пепсину в шлунку, що призводить до розвитку пептичної виразки.
При системному застосуванні терапевтична активність преднізолону обумовлена протизапальним, протиалергічним, імунодепресивним і антипроліферативним дією.
При зовнішньому і місцевому застосуванні терапевтична активність преднізолону обумовлена протизапальним, протиалергічним і антиексудативним (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією.
Порівняно з гідрокортизоном протизапальна активність преднізолону в 4 рази більша, мінералокортикоїдна активність в 0.6 рази менша.
При прийомі всередину добре всмоктується з ШКТ. Cmax в плазмі відзначається через 90 хв. В плазмі більша частина преднізолону зв'язується з транскортином (кортизолзв'язуючим глобуліном). Метаболізується переважно в печінці.
T1/2 становить близько 200 хв. Виводиться нирками в незміненому вигляді - 20%.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Для дорослих:

Для дітей:

• Ревматизм

- ревматоїдний артрит
- дерматоміозит
- вузликовий периартеріїт
- склеродермія
- хвороба Бехтерєва
- бронхіальна астма
- астматичний статус
- гострі та хронічні алергічні захворювання
- анафілактичний шок
- хвороба Аддісона
- гостра недостатність кори надниркових залоз

• Адреногенітальний синдром

- гепатит
- печінкова кома
- гіпоглікемічні стани
- ліпоїдний нефроз
- агранулоцитоз
- різні форми лейкемії
- лімфогранулематоз
- тромбоцитопенічна пурпура
- гемолітична анемія
- мала хорея
- пухирчатка
- екзема
- свербіж
- ексфоліативний дерматит
- псоріаз
- почесуха
- себорейний дерматит
- СКВ
- еритродермія
- алопеція

• Для внутрішньосуглобового введення:

- хронічний поліартрит
- посттравматичний артрит
- остеоартрит великих суглобів
- ревматичні ураження окремих суглобів
- артрози.

• Для інфільтраційного введення в тканини:

- епікондиліт
- тендовагініт
- бурсит
- плечолопатковий периартрит
- келоїди
- ішіалгії
- контрактура Дюпюїтрена
- ревматичні та подібні до них ураження суглобів і різних тканин

• Для застосування в офтальмології:

- алергічний, хронічний і нетиповий кон'юнктивіт і блефарит
- запалення рогівки при непошкодженій слизовій
- гостре і хронічне запалення переднього відрізка судинної оболонки, склери і епісклери
- симпатичне запалення очного яблука
- після травм і операцій при тривалому подразненні очних яблук.

Для короткочасного застосування за життєвими показаннями - підвищена чутливість до преднізолону.
Для внутрішньосуглобового введення і введення безпосередньо в осередок ураження: попередня артропластика, патологічна кровоточивість (ендогенна або викликана застосуванням антикоагулянтів), внутрішньосуглобовий перелом кістки, інфекційний (септичний) запальний процес в суглобі і періартикулярні інфекції (в т.ч. в анамнезі), а також загальне інфекційне захворювання, виражений околосуставний остеопороз, відсутність ознак запалення в суглобі ("сухий" суглоб, наприклад при остеоартрозі без синовіту), виражена кісткова деструкція і деформація суглоба (різке звуження суглобової щілини, анкілоз), нестабільність суглоба як наслідок артриту, асептичний некроз формуючих суглоб епіфізів кісток.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

• З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга, пригнічення функції гіпофізарно-надниркової системи, зниження толерантності до вуглеводів, стероїдний діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, уповільнення росту у дітей, затримка статевого розвитку у дітей.
• З боку травної системи: нудота, блювання, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатит, езофагіт, кровотечі і перфорація ШКТ, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. В рідкісних випадках - підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ.
• З боку обміну речовин: негативний азотистий баланс через катаболізм білків, підвищене виведення кальцію з організму, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, підвищене потовиділення.
• З боку серцево-судинної системи: втрата калію, гіпокаліємічний алкалоз, аритмія, брадикардія (аж до зупинки серця); стероїдна міопатія, серцева недостатність (розвиток або посилення симптомів), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, гіперкоагуляція, тромбози. У пацієнтів з гострим інфарктом міокарда - поширення осередку некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
• З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, м'язова слабкість, стероїдна міопатія, зменшення м'язової маси (атрофія).
• З боку нервової системи: головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, судомні напади.
• З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску (з можливим пошкодженням зорового нерва), трофічні зміни рогівки, екзофтальм, схильність до розвитку вторинної інфекції (бактеріальної, грибкової, вірусної).
• З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: петехії, екхімози, витончення і крихкість шкіри, гіпер- або гіпопігментація, вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії і кандидозів.
• Реакції, обумовлені імунодепресивною дією: уповільнення процесів регенерації, зниження стійкості до інфекцій.
• При парентеральному введенні: в одиничних випадках анафілактичні і алергічні реакції, гіпер- або гіпопігментація, атрофія шкіри і підшкірної клітковини, загострення після інтрасиновіального застосування, артропатія типу Шарко, стерильні абсцеси, при введенні в осередки на голові - сліпота.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

• При одночасному застосуванні з саліцилатами можливо підвищення ймовірності виникнення кровотеч.
• При одночасному застосуванні з діуретиками можливо погіршення порушень електролітного обміну.
• При одночасному застосуванні з гіпоглікемічними препаратами зменшується швидкість зниження рівня глюкози в крові.
• При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами підвищується ризик розвитку глікозидної інтоксикації.
• При одночасному застосуванні з рифампіцином можливо ослаблення терапевтичної дії рифампіцину.
• При одночасному застосуванні гіпотензивних засобів можливо зниження їх ефективності.
• При одночасному застосуванні похідних кумарину можливо ослаблення антикоагулянтного ефекту.
• При одночасному застосуванні рифампіцину, фенітоїну, барбітуратів можливо ослаблення дії преднізолону.
• При одночасному застосуванні гормональних контрацептивів - посилення дії преднізолону.
• При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти можливо зниження вмісту саліцилатів у крові.
• При одночасному застосуванні празиквантелу можливо зменшення його концентрації в крові.

Появі гірсутизму і вугрів сприяє одночасне застосування інших ГКС, андрогенів, естрогенів, пероральних контрацептивів і стероїдних анаболіків. Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на фоні ГКС антипсихотичних засобів, карбутаміду і азатіоприну.
Одночасне призначення з м-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні препарати, трициклічні антидепресанти), нітратами сприяє розвитку підвищення внутрішньоочного тиску.

Ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій:

1 амп. преднізолона гемісукцинат 25 мг.
Розчинник: вода д/і - 5 мл.

Ампули (5) в комплекті з розчинником (амп.) - упаковки ячейкові контурні (1) - пачки картонні.