Левомепромазин

Блокує дофамінові рецептори різних структур головного мозку (в т.ч. мезолімбічної, мезокортикальної). Зменшує продуктивну симптоматику психозів — марення, галюцинації, психомоторне збудження. Має виражені адреноблокуючі, помірні холіноблокуючі та антигістамінні властивості. Чинить анальгезуючу дію.

Швидко і досить повно всмоктується при будь-яких шляхах введення. Cmax досягається через 1–3 год після прийому всередину і через 0,5–1,5 год — після в/м ін'єкції. Проходить через гістогематичні бар'єри, включаючи ГЕБ, і розподіляється в органах і тканинах. Інтенсивно біотрансформується. Головний активний метаболіт — N-дезметилмоно-метотримепразин, в подальшому перетворюється в моносульфоксид. T1/2 левомепромазину — 16–78 год. Виводиться переважно у вигляді метаболітів з сечею і жовчю.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Для дорослих:

Психомоторне збудження різної етіології (при гострій і хронічній шизофренії, біполярному розладі, психозах, в т.ч. сенільних, інтоксикаційних, олігофренії, епілепсії), а також інші психічні розлади, що протікають з ажитацією, тривогою, панікою, фобіями, стійкою безсонням. Посилення дії анальгетиків, засобів для загальної анестезії, антигістамінних препаратів). Больовий синдром при невралгії трійничного і невриті лицевого нерва, оперізуючому лишаї.

Гіперчутливість, одночасний прийом антигіпертензивних засобів; передозування ЛЗ, що викликають гальмування ЦНС (алкоголь, загальні анестетики, снодійні), закритокутова глаукома, затримка сечі, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, міастенія, геміплегія, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, тяжка ниркова і/або печінкова недостатність, виражена артеріальна гіпотензія, пригнічення кістковомозкового кровотворення, порфірія, вагітність, грудне вигодовування, дитячий вік до 12 років.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): зниження АТ, ортостатична гіпотензія, тахікардія, синдром Морганьї-Адамса-Стокса, подовження інтервалу QT (аритмогенний ефект, тахікардія типу «пірует») (див. також «Обмеження до застосування»), панцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи та органів чуття: сплутаність свідомості, невиразність мови, екстрапірамідні симптоми з переважанням акінетико-гіпотонічного синдрому, епілептичні напади, підвищення внутрішньочерепного тиску, нейролептичний злоякісний синдром (НЗС); при тривалому застосуванні — відкладення в кришталику і рогівці, пігментна ретинопатія.

З боку органів ШКТ: сухість у роті, запор, неприємні відчуття в животі, нудота, блювання, ураження печінки (жовтяниця, холестаз).

Алергічні реакції: набряк гортані, периферичні набряки, анафілактоїдні реакції, бронхоспазм, кропив'янка, ексфоліативний дерматит.

Інші: знебарвлення сечі, порушення сечовипускання, галакторея, порушення менструального циклу, зниження маси тіла, підвищена світлочутливість, еритема, пігментація, гіпертермія (може бути першим симптомом НЗС), біль і набряк у місці ін'єкції. У деяких пацієнтів, які тривалий час отримують фенотіазини, описано розвиток аденоми гіпофіза, однак для встановлення її причинного зв'язку з цими препаратами необхідні додаткові дослідження.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Драже по 0,025 г; 2,5% р-н в амп. по 1 мл.