Індалонг
INDALONG
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Аріфон, Індап, Індапамід, Індапафон, Індапен, Індитор-СР, Індопрес, Памід
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Индапамид ретард, Ипамид, Аудитор, Ортосифона тычиночного (Почечного чая) листья, Кукурузы столбики с рыльцами, Кукурузных рылец экстракт жидкий
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Indalong" 0.001 №30
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу, переважно вранці.
D.S. По 1 таблетці 1 раз на добу, переважно вранці.
Фармакологічні властивості
Індалонг призначений для зниження підвищеного артеріального тиску (артеріальної гіпертензії).
Індапамід - це діуретик. Більшість діуретиків збільшують об'єм сечі, що виробляється нирками. Однак індапамід відрізняється від інших діуретиків, оскільки він лише незначно збільшує об'єм виробленої сечі. Індапамід збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору і меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується посиленням діурезу.
Індапамід чинить антигіпертензивну дію в дозах, які не мають вираженого діуретичного ефекту. Більш того, індапамід ефективний у пацієнтів, які мають одну нирку. Гіпотензивний ефект розвивається до кінця першого тижня, зберігається протягом 24 годин на фоні одноразового прийому.
Індапамід - це діуретик. Більшість діуретиків збільшують об'єм сечі, що виробляється нирками. Однак індапамід відрізняється від інших діуретиків, оскільки він лише незначно збільшує об'єм виробленої сечі. Індапамід збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору і меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується посиленням діурезу.
Індапамід чинить антигіпертензивну дію в дозах, які не мають вираженого діуретичного ефекту. Більш того, індапамід ефективний у пацієнтів, які мають одну нирку. Гіпотензивний ефект розвивається до кінця першого тижня, зберігається протягом 24 годин на фоні одноразового прийому.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Для перорального прийому.
Застосовується всередину 1 таблетка на добу, бажано вранці. Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, не подрібнюючи і не розжовуючи, запиваючи склянкою води.
При лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією збільшення дози лікарського засобу не призводить до збільшення антигіпертензивної дії, але посилює салуретичний ефект.
Особливі групи населення
Пацієнти з порушенням функції нирок
Якщо у пацієнта є тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), то лікування індапамідом протипоказане.
Терапевтична дія тіазидних і тіазидоподібних діуретиків найбільш ефективна, тільки якщо функція нирок знаходиться в нормі або лише незначно порушена.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Лікування цим лікарським засобом протипоказане, якщо у пацієнта є тяжке ураження печінки.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку показники вмісту креатиніну в плазмі повинні оцінюватися з урахуванням віку, ваги і статі. Лікування пацієнтів похилого віку лікарським засобом Індалонг можливе тільки в тому випадку, якщо функція нирок знаходиться в нормі або лише незначно порушена.
Педіатрична популяція
Безпека і ефективність лікарського засобу у дітей і підлітків не встановлена. Немає доступних даних.
Якщо Ви прийняли лікарський засіб Індалонг у більшій кількості, ніж Вам рекомендовано
Якщо Ви прийняли занадто багато таблеток, негайно зверніться до лікаря. Дуже велика доза індапаміду може викликати нудоту, блювоту, знижений артеріальний тиск, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості і зміну об'єму сечі, що виробляється нирками.
Якщо Ви забули прийняти лікарський засіб Індалонг
Якщо Ви забули прийняти чергову дозу лікарського засобу, приймайте наступну дозу у звичайний час. Не подвоюйте наступну дозу.
Якщо Ви припиняєте прийом лікарського засобу Індалонг
Оскільки гіпотензивне лікування зазвичай триває все життя, ви повинні порадитися зі своїм лікарем, перш ніж припиняти прийом лікарського засобу.
Якщо у Вас виникли додаткові питання щодо прийому лікарського засобу, зверніться до свого лікаря.
Застосовується всередину 1 таблетка на добу, бажано вранці. Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, не подрібнюючи і не розжовуючи, запиваючи склянкою води.
При лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією збільшення дози лікарського засобу не призводить до збільшення антигіпертензивної дії, але посилює салуретичний ефект.
Особливі групи населення
Пацієнти з порушенням функції нирок
Якщо у пацієнта є тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), то лікування індапамідом протипоказане.
Терапевтична дія тіазидних і тіазидоподібних діуретиків найбільш ефективна, тільки якщо функція нирок знаходиться в нормі або лише незначно порушена.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Лікування цим лікарським засобом протипоказане, якщо у пацієнта є тяжке ураження печінки.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку показники вмісту креатиніну в плазмі повинні оцінюватися з урахуванням віку, ваги і статі. Лікування пацієнтів похилого віку лікарським засобом Індалонг можливе тільки в тому випадку, якщо функція нирок знаходиться в нормі або лише незначно порушена.
Педіатрична популяція
Безпека і ефективність лікарського засобу у дітей і підлітків не встановлена. Немає доступних даних.
Якщо Ви прийняли лікарський засіб Індалонг у більшій кількості, ніж Вам рекомендовано
Якщо Ви прийняли занадто багато таблеток, негайно зверніться до лікаря. Дуже велика доза індапаміду може викликати нудоту, блювоту, знижений артеріальний тиск, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості і зміну об'єму сечі, що виробляється нирками.
Якщо Ви забули прийняти лікарський засіб Індалонг
Якщо Ви забули прийняти чергову дозу лікарського засобу, приймайте наступну дозу у звичайний час. Не подвоюйте наступну дозу.
Якщо Ви припиняєте прийом лікарського засобу Індалонг
Оскільки гіпотензивне лікування зазвичай триває все життя, ви повинні порадитися зі своїм лікарем, перш ніж припиняти прийом лікарського засобу.
Якщо у Вас виникли додаткові питання щодо прийому лікарського засобу, зверніться до свого лікаря.
Показання
- артеріальна гіпертензія.
Протипоказання
- підвищена чутливість до індапаміду та інших похідних сульфонамідів;
- ниркова недостатність тяжкого ступеня;
- печінкова енцефалопатія;
- гіпокаліємія;
- непереносимість лактози, галактоземія, синдром порушеного всмоктування глюкози/галактози (до складу препарату входить лактоза).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку нервової системи: рідко - запаморочення, астенія, парестезії, головний біль (зазвичай проходять при зниженні дози препарату).
- З боку травної системи: рідко - нудота, запор, відчуття сухості в роті (зазвичай проходять при зниженні дози препарату); в виняткових випадках - розвиток панкреатиту.
- З боку печінки та жовчовивідних шляхів: у пацієнтів з печінковою недостатністю на фоні прийому індапаміду може виникати печінкова енцефалопатія.
- З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: у пацієнтів, схильних до алергічних реакцій, можливо прояв підвищеної чутливості, в основному, дерматологічні реакції; точкові висипання, геморагічний васкуліт, загострення системного червоного вовчака.
Лабораторні показники: зниження концентрації калію і розвиток гіпокаліємії, особливо виражено у пацієнтів, що належать до групи ризику. Клінічні дані показують, що гіпокаліємія (вміст калію в плазмі крові
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Завжди повідомляйте своєму лікарю, які лікарські засоби Ви приймаєте або нещодавно приймали, навіть якщо це лікарські засоби, що відпускаються без рецепта.
Нерекомендовані комбінації
Лікарські засоби, що містять літій:
При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і препаратів літію може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові, що супроводжується появою ознак передозування, так само, як і спільно з безсольовою дієтою (зниження виведення літію з сечею). При необхідності діуретичні лікарські засоби можуть бути використані в поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу лікарських засобів, постійно контролюючи вміст літію в плазмі крові.
Комбінації, що вимагають обережності при використанні
Лікарські засоби, здатні викликати аритмію типу "пірует":
антиаритмічні лікарські засоби 1а класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
антиаритмічні лікарські засоби III класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифторперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
інші: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в/в), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін (в/в).
При одночасному застосуванні цих лікарських засобів і тіазидних діуретиків збільшується ризик розвитку аритмії типу "пірует" (до провокуючих факторів відносять гіпокаліємію, брадикардію або подовжений інтервал QT).
Слід визначити рівень калію в плазмі крові і, при необхідності, коригувати його до початку комбінованої терапії індапамідом і зазначеними вище лікарськими засобами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль рівня електролітів плазми крові, показників ЕКГ.
При гіпокаліємії необхідно використовувати лікарські засоби, що не викликають аритмію типу "пірует".
Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (системне застосування), включаючи вибіркові інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і великі дози саліцилової кислоти (≥ 3 г/день).
Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. Виникає ризик загострення ниркової недостатності у пацієнтів з зневодненням організму (знижена клубочкова фільтрація). Необхідно відновити водний баланс пацієнта і стежити за функцією нирок на початку лікування.
Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ):
Знижена концентрація натрію в плазмі крові у пацієнтів, що отримують інгібітори АПФ, збільшує ризик розвитку раптової артеріальної гіпотензії і/або гострої ниркової недостатності (особливо при стенозі ниркової артерії).
Пацієнтам з есенціальною артеріальною гіпертензією і зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом іонів натрію в плазмі крові необхідно:
- за три дні до початку лікування інгібіторами АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, при необхідності, прийом діуретиків можна відновити.
- спочатку призначати низькі, поступово збільшувані, дози інгібіторів АПФ. При хронічній серцевій недостатності лікування слід починати з низьких доз інгібіторів АПФ, попередньо знизивши дозу діуретиків.
У всіх випадках в перший тиждень прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (вміст креатиніну в плазмі крові).
Інші лікарські засоби, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- і мінералокортикостероїди (при системному призначенні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника:
Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект).
Необхідний постійний контроль за рівнем калію в плазмі крові, при необхідності пацієнтам призначають відповідне лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди. Рекомендується використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен:
Відзначається посилення гіпотензивного ефекту. Пацієнтам необхідно відновити водний баланс і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди на основі наперстянки:
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і серцевих глікозидів слід ретельно контролювати рівень калію в плазмі крові і показники ЕКГ.
Комбінації, які слід приймати до уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спиронолактон, тріамтерен):
Така комбінація лікарських засобів ефективна у деякої категорії пацієнтів, однак при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії або гіперкаліємії особливо у пацієнтів з цукровим діабетом і пацієнтів з нирковою недостатністю. Необхідно контролювати рівень калію в плазмі крові, параметри ЕКГ і, при. необхідності, модифікувати курс терапії.
Метформін:
Молочнокислий ацидоз, що виникає на фоні прийому метформіну, нерідко є наслідком функціональної ниркової недостатності, обумовленої дією діуретиків і особливо петльових діуретиків.
Не слід використовувати метформін, якщо рівень креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодовмісні контрастні речовини:
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних лікарських засобів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності. Цей ризик особливо високий при використанні високих доз йодовмісних контрастних речовин.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролептики:
Лікарські засоби цього класу посилюють антигіпертензивну дію тіазидних діуретиків і збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Солі кальцію:
При одночасному призначенні можливе збільшення концентрації іонів кальцію в плазмі крові внаслідок зниження їх екскреції з сечею.
Циклоспорин, такролімус:
Можливе збільшення вмісту креатиніну в плазмі крові при постійній концентрації циркулюючого циклоспорину. Ефект спостерігається навіть при нормальному вмісті води і іонів натрію.
Кортикостероїдні лікарські засоби, тетракозактид (при системному призначенні):
Зниження гіпотензивної дії (затримка рідини і іонів натрію в результаті дії кортикостероїдів).
Нерекомендовані комбінації
Лікарські засоби, що містять літій:
При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і препаратів літію може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові, що супроводжується появою ознак передозування, так само, як і спільно з безсольовою дієтою (зниження виведення літію з сечею). При необхідності діуретичні лікарські засоби можуть бути використані в поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу лікарських засобів, постійно контролюючи вміст літію в плазмі крові.
Комбінації, що вимагають обережності при використанні
Лікарські засоби, здатні викликати аритмію типу "пірует":
антиаритмічні лікарські засоби 1а класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
антиаритмічні лікарські засоби III класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифторперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
інші: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в/в), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін (в/в).
При одночасному застосуванні цих лікарських засобів і тіазидних діуретиків збільшується ризик розвитку аритмії типу "пірует" (до провокуючих факторів відносять гіпокаліємію, брадикардію або подовжений інтервал QT).
Слід визначити рівень калію в плазмі крові і, при необхідності, коригувати його до початку комбінованої терапії індапамідом і зазначеними вище лікарськими засобами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль рівня електролітів плазми крові, показників ЕКГ.
При гіпокаліємії необхідно використовувати лікарські засоби, що не викликають аритмію типу "пірует".
Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (системне застосування), включаючи вибіркові інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і великі дози саліцилової кислоти (≥ 3 г/день).
Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. Виникає ризик загострення ниркової недостатності у пацієнтів з зневодненням організму (знижена клубочкова фільтрація). Необхідно відновити водний баланс пацієнта і стежити за функцією нирок на початку лікування.
Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ):
Знижена концентрація натрію в плазмі крові у пацієнтів, що отримують інгібітори АПФ, збільшує ризик розвитку раптової артеріальної гіпотензії і/або гострої ниркової недостатності (особливо при стенозі ниркової артерії).
Пацієнтам з есенціальною артеріальною гіпертензією і зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом іонів натрію в плазмі крові необхідно:
- за три дні до початку лікування інгібіторами АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, при необхідності, прийом діуретиків можна відновити.
- спочатку призначати низькі, поступово збільшувані, дози інгібіторів АПФ. При хронічній серцевій недостатності лікування слід починати з низьких доз інгібіторів АПФ, попередньо знизивши дозу діуретиків.
У всіх випадках в перший тиждень прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (вміст креатиніну в плазмі крові).
Інші лікарські засоби, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- і мінералокортикостероїди (при системному призначенні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника:
Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект).
Необхідний постійний контроль за рівнем калію в плазмі крові, при необхідності пацієнтам призначають відповідне лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди. Рекомендується використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен:
Відзначається посилення гіпотензивного ефекту. Пацієнтам необхідно відновити водний баланс і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди на основі наперстянки:
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні тіазидних діуретиків і серцевих глікозидів слід ретельно контролювати рівень калію в плазмі крові і показники ЕКГ.
Комбінації, які слід приймати до уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спиронолактон, тріамтерен):
Така комбінація лікарських засобів ефективна у деякої категорії пацієнтів, однак при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії або гіперкаліємії особливо у пацієнтів з цукровим діабетом і пацієнтів з нирковою недостатністю. Необхідно контролювати рівень калію в плазмі крові, параметри ЕКГ і, при. необхідності, модифікувати курс терапії.
Метформін:
Молочнокислий ацидоз, що виникає на фоні прийому метформіну, нерідко є наслідком функціональної ниркової недостатності, обумовленої дією діуретиків і особливо петльових діуретиків.
Не слід використовувати метформін, якщо рівень креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодовмісні контрастні речовини:
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних лікарських засобів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності. Цей ризик особливо високий при використанні високих доз йодовмісних контрастних речовин.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролептики:
Лікарські засоби цього класу посилюють антигіпертензивну дію тіазидних діуретиків і збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Солі кальцію:
При одночасному призначенні можливе збільшення концентрації іонів кальцію в плазмі крові внаслідок зниження їх екскреції з сечею.
Циклоспорин, такролімус:
Можливе збільшення вмісту креатиніну в плазмі крові при постійній концентрації циркулюючого циклоспорину. Ефект спостерігається навіть при нормальному вмісті води і іонів натрію.
Кортикостероїдні лікарські засоби, тетракозактид (при системному призначенні):
Зниження гіпотензивної дії (затримка рідини і іонів натрію в результаті дії кортикостероїдів).
Лікарська форма
Таб., пролонгованої дії, покр. оболонкою, 1.5 мг: 30 шт.
Таблетки пролонгованої дії, покриті оболонкою світло-зеленого кольору, круглі, двояковипуклої форми.
1 таб. індапамід 1.5 мг.
Допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза, натрію стеарил фумарат, аеросил, тальк, лактози моногідрат, опадрай II зелений (полівініловий спирт, діоксид титану, тальк, поліетиленгліколь, індигокармін (Е132), хіноліновий жовтий (Е104), гідроксид алюмінію).
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - пачки картонні.
Таблетки пролонгованої дії, покриті оболонкою світло-зеленого кольору, круглі, двояковипуклої форми.
1 таб. індапамід 1.5 мг.
Допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза, натрію стеарил фумарат, аеросил, тальк, лактози моногідрат, опадрай II зелений (полівініловий спирт, діоксид титану, тальк, поліетиленгліколь, індигокармін (Е132), хіноліновий жовтий (Е104), гідроксид алюмінію).
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - пачки картонні.
