Цефпіром
Cefpirome
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Альбарел, Кейтен, Ізодепом, Цефанорм, Бетадрин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Cefpiromi 1,0
D.t.d. № 10 in flac.
S.: Вміст флакона розчинити в 2 мл води для ін'єкцій.
Вводити внутрішньом'язово 2 рази на добу, по 2 мл.
D.t.d. № 10 in flac.
S.: Вміст флакона розчинити в 2 мл води для ін'єкцій.
Вводити внутрішньом'язово 2 рази на добу, по 2 мл.
Фармакологічні властивості
Антибактеріальне, бактерицидне.
Фармакодинаміка
Антибіотик цефалоспоринового ряду IV покоління. Чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу мукопептидів клітинної стінки бактерій у фазі мітозу. Має широкий спектр дії щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, штамів, резистентних до аміноглікозидів або цефалоспоринових антибіотиків III покоління.
Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp., Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Corynebacterium spp., Peptostreptococcus spp.; грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Enterobacter spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Morganella morganii, Providencia spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Acinetobacter spp., Bacteroides spp.
Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp., Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Corynebacterium spp., Peptostreptococcus spp.; грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Enterobacter spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Morganella morganii, Providencia spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Acinetobacter spp., Bacteroides spp.
Фармакокінетика
Цефпіром не всмоктується з ШКТ. Після в/в введення в дозі 1 г протягом 5 хв середня концентрація в плазмі крові становить 81 мг/л. Зв'язування з білками плазми - близько 10%.
T1/2 цефпірому у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить близько 1.8-2.2 год. Кумуляція при повторному введенні не спостерігається. Цефпіром виводиться, головним чином, нирками шляхом клубочкової фільтрації. У перші 24 год виведення з сечею становить 80-90%.
У пацієнтів віком старше 65 років протягом 5 хв після в/в введення в дозі 1 г середня концентрація в плазмі крові становить 127.1 мг/л, T1/2 збільшується до 4.5 год. Кумуляція при багаторазовому введенні не спостерігається.
T1/2 цефпірому у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить близько 1.8-2.2 год. Кумуляція при повторному введенні не спостерігається. Цефпіром виводиться, головним чином, нирками шляхом клубочкової фільтрації. У перші 24 год виведення з сечею становить 80-90%.
У пацієнтів віком старше 65 років протягом 5 хв після в/в введення в дозі 1 г середня концентрація в плазмі крові становить 127.1 мг/л, T1/2 збільшується до 4.5 год. Кумуляція при багаторазовому введенні не спостерігається.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу препарату та спосіб введення підбирають індивідуально залежно від тяжкості інфекції, її локалізації та від стану функції нирок. Дорослим пацієнтам з нормальною функцією нирок препарат призначають парентерально через кожні 12 год у наступній разовій дозі: у разі інфекцій МС, шкіри або м'яких тканин — 1 г;
При інфекціях дихальної системи — 1-2 г; при септицемії, бактеремії та у разі інфекцій у пацієнтів з нейтропенією — 2 г. Пацієнтам з порушенням функції нирок дозу препарату підбирають залежно від значень КК.
Початкова доза препарату становить від 1 до 2 г. Потім, при КК від 5 до 20 мл/хв, призначають по 0,5-1 г/добу одноразово; при КК від 20 до 50 мл/хв — по 0,5-1 г 2 р/добу. Препарат вводять в/в струменево або крапельно.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, препарат призначають у добовій дозі 500 мг; крім того, після кожної процедури вводять додатково 250 мг.
При інфекціях дихальної системи — 1-2 г; при септицемії, бактеремії та у разі інфекцій у пацієнтів з нейтропенією — 2 г. Пацієнтам з порушенням функції нирок дозу препарату підбирають залежно від значень КК.
Початкова доза препарату становить від 1 до 2 г. Потім, при КК від 5 до 20 мл/хв, призначають по 0,5-1 г/добу одноразово; при КК від 20 до 50 мл/хв — по 0,5-1 г 2 р/добу. Препарат вводять в/в струменево або крапельно.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, препарат призначають у добовій дозі 500 мг; крім того, після кожної процедури вводять додатково 250 мг.
Показання
Лікування інфекцій, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами, в т. ч. інфекції у хворих з нейтропенією та ослабленим імунітетом, септицемія, бактеремія, ускладнені інфекції верхніх і нижніх відділів МС, пневмонія, абсцес легень, емпієма плеври, інфекції шкіри та м'яких тканин.
Протипоказання
Індивідуальна непереносимість β-лактамних антибіотиків: пеніцилінів і цефалоспоринів, дитячий вік до 12 років.
Особливі вказівки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з будь-якими формами алергії, особливо при алергічних реакціях на лікарські препарати в анамнезі. При розвитку алергічних реакцій лікування слід припинити.
При тривалому застосуванні цефпірому слід вживати заходів для запобігання розвитку дисбактеріозу, а також стежити за картиною крові та функцією нирок. У перші тижні лікування можливий розвиток псевдомембранозного коліту.
При тривалому застосуванні цефпірому слід вживати заходів для запобігання розвитку дисбактеріозу, а також стежити за картиною крові та функцією нирок. У перші тижні лікування можливий розвиток псевдомембранозного коліту.
Побічні ефекти
З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, енцефалопатія.
З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): аритмія (при болюсному в/в введенні), лейкопенія (в т.ч. нейтропенія, гранулоцитопенія), гемолітична анемія, тромбоцитопенія.
З боку органів ШКТ: нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, кандидозний стоматит і/або глосит, псевдомембранозний коліт.
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, олігурія, інтерстиціальний нефрит.
Алергічні реакції: шкірний висип (в т.ч. кропив'янка), свербіж, озноб або лихоманка, бронхоспазм, еозинофілія, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Інші: підвищення активності ЩФ, підвищення концентрації сечовини, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія, гіпокоагуляція, суперінфекція (в т.ч. кандидозний вагініт); місцеві реакції — болючість та інфільтрація в місці введення, флебіт, біль по ходу вени.
З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): аритмія (при болюсному в/в введенні), лейкопенія (в т.ч. нейтропенія, гранулоцитопенія), гемолітична анемія, тромбоцитопенія.
З боку органів ШКТ: нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, кандидозний стоматит і/або глосит, псевдомембранозний коліт.
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, олігурія, інтерстиціальний нефрит.
Алергічні реакції: шкірний висип (в т.ч. кропив'янка), свербіж, озноб або лихоманка, бронхоспазм, еозинофілія, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Інші: підвищення активності ЩФ, підвищення концентрації сечовини, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія, гіпокоагуляція, суперінфекція (в т.ч. кандидозний вагініт); місцеві реакції — болючість та інфільтрація в місці введення, флебіт, біль по ходу вени.
Передозування
Симптоми: судоми, тремор, підвищена нервово-м'язова збудливість, енцефалопатія (особливо при нирковій недостатності).
Лікування: гемодіаліз (протягом 4 год елімінація 40–45%) та симптоматичне лікування.
Лікування: гемодіаліз (протягом 4 год елімінація 40–45%) та симптоматичне лікування.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні цефпірому з аміноглікозидами, фуросемідом та іншими "петльовими" діуретиками, можливе підвищення нефро- та ототоксичності.
Пробенецид уповільнює екскрецію цефпірому з організму і, таким чином, збільшує його концентрацію в плазмі крові.
При одночасному введенні розчину цефпірому з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину можливе фармацевтичне взаємодія (кожен антибіотик слід вводити окремо).
Пробенецид уповільнює екскрецію цефпірому з організму і, таким чином, збільшує його концентрацію в плазмі крові.
При одночасному введенні розчину цефпірому з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину можливе фармацевтичне взаємодія (кожен антибіотик слід вводити окремо).
Лікарська форма
Цефпіром. Суха речовина для ін'єкцій (в 1 фл. — 250 мг, 500 мг, 1 г, 2 г); суха речовина для інфузій (в 1 фл. — 1 г, 2 г).
