Блокордил
Blocordil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. “Blocordilum” №10
D. S.: Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день
Фармакологічні властивості
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), артеріальний тиск (АТ), пост- і переднавантаження на міокард. Розширює артерії в більшій мірі, ніж вени. Викликає зменшення деградації брадикініну (один з ефектів АПФ) і збільшення синтезу простагландинів.
Гіпотензивний ефект не залежить від активності реніну плазми крові, зниження АТ відзначається при нормальній і навіть зниженій концентрації гормону, що обумовлено впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Посилює коронарний і нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшує вираженість гіпертрофії міокарда і стінок артерій резистивного типу.
Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Зменшує агрегацію тромбоцитів.
Сприяє зниженню вмісту натрію у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При прийомі всередину в дозі 50 мг/добу проявляє ангіопротекторні властивості щодо судин мікроциркуляторного русла і дозволяє уповільнити прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН) при діабетичній нефроангіопатії.
Зниження АТ не супроводжується рефлекторною тахікардією і призводить до зниження потреби міокарда в кисні.
Максимальне зниження АТ після прийому всередину спостерігається через 60-90 хв. Тривалість гіпотензивного ефекту дозозалежна і досягає оптимальних значень протягом кількох тижнів терапії.
Гіпотензивний ефект не залежить від активності реніну плазми крові, зниження АТ відзначається при нормальній і навіть зниженій концентрації гормону, що обумовлено впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Посилює коронарний і нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшує вираженість гіпертрофії міокарда і стінок артерій резистивного типу.
Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Зменшує агрегацію тромбоцитів.
Сприяє зниженню вмісту натрію у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При прийомі всередину в дозі 50 мг/добу проявляє ангіопротекторні властивості щодо судин мікроциркуляторного русла і дозволяє уповільнити прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН) при діабетичній нефроангіопатії.
Зниження АТ не супроводжується рефлекторною тахікардією і призводить до зниження потреби міокарда в кисні.
Максимальне зниження АТ після прийому всередину спостерігається через 60-90 хв. Тривалість гіпотензивного ефекту дозозалежна і досягає оптимальних значень протягом кількох тижнів терапії.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Всередину, регулярно, за 1 год до або 2 год після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини, бажано в один і той же час доби.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу.
При необхідності дозу поступово (з інтервалом у 2-4 тижні) збільшують до досягнення оптимального ефекту.
При артеріальній гіпертензії легкої та помірної тяжкості зазвичай підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу; максимальна доза - 50 мг 2 рази на добу.
При важкій артеріальній гіпертензії добова доза -150 мг (50 мг 3 рази на добу). Максимальна добова доза -150 мг.
У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза становить 12,5 мг або 25 мг препарату Блокордил® 2-3 рази на добу.
Хронічна серцева недостатність
Початкова доза препарату Блокордил® становить 12,5 мг 2-3 рази на добу.
При необхідності, доза може бути збільшена через 2-4 тижні до максимальної добової дози 150 мг.
Середня підтримуюча доза від 25 мг до 50 мг 2-3 рази на добу.
Порушення функції лівого шлуночка (після інфаркту міокарда)
Терапію зазвичай починають між 3-м і 16-м днем після перенесеного інфаркту міокарда
Початкова доза - 6,25 мг на добу (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою). Дозу поступово, протягом кількох тижнів, можна збільшити до 50 мг 3 рази на добу.
Діабетична нефропатія
Препарат Блокордил® застосовують у дозі 75-100 мг на добу в 2-3 прийоми. При цукровому діабеті 1 типу з мікроальбумінурією (виділення альбуміну 30-300 мг на добу) доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. При загальному кліренсі білка понад 500 мг на день препарат ефективний у дозі 25 мг 3 рази на добу. При помірному ступені порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) - не менше 30 мл/хв/1,73 м2) препарат Блокордил® можна застосовувати в дозі 75-100 мг/добу. При більш вираженому ступені порушень функції нирок (КК - менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова доза повинна становити не більше 12,5 мг/добу; надалі, при необхідності, дозу препарату Блокордил® збільшують поступово.
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Літні пацієнти
При застосуванні препарату Блокордил® у літніх пацієнтів доза підбирається індивідуально, терапію рекомендується починати з дози 6,25 мг 2 рази на добу і по можливості підтримувати її на цьому рівні (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою).
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Якщо пропущено прийом однієї дози препарату Блокордил®, її необхідно прийняти якомога швидше, але якщо наближається час прийому наступної дози, пропущена таблетка не приймається, а прийом препарату продовжується за попередньою схемою. Пропущений прийом препарату не слід компенсувати за рахунок разового збільшення дози.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу.
При необхідності дозу поступово (з інтервалом у 2-4 тижні) збільшують до досягнення оптимального ефекту.
При артеріальній гіпертензії легкої та помірної тяжкості зазвичай підтримуюча доза становить 25 мг 2 рази на добу; максимальна доза - 50 мг 2 рази на добу.
При важкій артеріальній гіпертензії добова доза -150 мг (50 мг 3 рази на добу). Максимальна добова доза -150 мг.
У пацієнтів зі злоякісною артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза становить 12,5 мг або 25 мг препарату Блокордил® 2-3 рази на добу.
Хронічна серцева недостатність
Початкова доза препарату Блокордил® становить 12,5 мг 2-3 рази на добу.
При необхідності, доза може бути збільшена через 2-4 тижні до максимальної добової дози 150 мг.
Середня підтримуюча доза від 25 мг до 50 мг 2-3 рази на добу.
Порушення функції лівого шлуночка (після інфаркту міокарда)
Терапію зазвичай починають між 3-м і 16-м днем після перенесеного інфаркту міокарда
Початкова доза - 6,25 мг на добу (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою). Дозу поступово, протягом кількох тижнів, можна збільшити до 50 мг 3 рази на добу.
Діабетична нефропатія
Препарат Блокордил® застосовують у дозі 75-100 мг на добу в 2-3 прийоми. При цукровому діабеті 1 типу з мікроальбумінурією (виділення альбуміну 30-300 мг на добу) доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. При загальному кліренсі білка понад 500 мг на день препарат ефективний у дозі 25 мг 3 рази на добу. При помірному ступені порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) - не менше 30 мл/хв/1,73 м2) препарат Блокордил® можна застосовувати в дозі 75-100 мг/добу. При більш вираженому ступені порушень функції нирок (КК - менше 30 мл/хв/1,73 м2) початкова доза повинна становити не більше 12,5 мг/добу; надалі, при необхідності, дозу препарату Блокордил® збільшують поступово.
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Літні пацієнти
При застосуванні препарату Блокордил® у літніх пацієнтів доза підбирається індивідуально, терапію рекомендується починати з дози 6,25 мг 2 рази на добу і по можливості підтримувати її на цьому рівні (можливе застосування каптоприлу в іншій лікарській формі: таблетки по 12,5 мг з рискою).
При необхідності додатково застосовують "петльові" діуретики.
Якщо пропущено прийом однієї дози препарату Блокордил®, її необхідно прийняти якомога швидше, але якщо наближається час прийому наступної дози, пропущена таблетка не приймається, а прийом препарату продовжується за попередньою схемою. Пропущений прийом препарату не слід компенсувати за рахунок разового збільшення дози.
Показання
- артеріальна гіпертензія, в т.ч. реноваскулярна;
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
- порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда при клінічно стабільному стані;
- діабетична нефропатія на фоні цукрового діабету 1 типу (при альбумінурії понад 30 мг/добу).
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);
- порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда при клінічно стабільному стані;
- діабетична нефропатія на фоні цукрового діабету 1 типу (при альбумінурії понад 30 мг/добу).
Протипоказання
- підвищена чутливість до каптоприлу, інших компонентів препарату або інших інгібіторів АПФ (в т.ч. і в анамнезі);
- спадковий набряк Квінке або ідіопатичний набряк, ангіоневротичний набряк (на фоні попередньої терапії іншими інгібіторами АПФ);
- гемодинамічно значущий двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з азотемією;
- порфірія;
- вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені);
- вагітність і період лактації;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
- спадковий набряк Квінке або ідіопатичний набряк, ангіоневротичний набряк (на фоні попередньої терапії іншими інгібіторами АПФ);
- гемодинамічно значущий двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з азотемією;
- порфірія;
- вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені);
- вагітність і період лактації;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
З боку імунної системи:
- дуже рідко: аутоімунні захворювання і/або підвищення титрів антинуклеарних антитіл.
З боку нервової системи:
- часто: розлади сну, порушення смаку, запаморочення;
- рідко: сонливість, головний біль і парестезії, відчуття втоми, астенія, загальна слабкість;
- дуже рідко: сплутаність свідомості, депресія, цереброваскулярні порушення, включаючи інсульт і непритомність.
З боку органів чуття:
- дуже рідко: порушення зору.
З боку серцево-судинної системи:
- рідко: тахікардія, тахіаритмія, стенокардія напруги, відчуття серцебиття, виражене зниження АТ, периферичні набряки;
- дуже рідко: зупинка серця, кардіогенний шок, синдром Рейно.
З боку дихальної системи:
- часто: сухий, подразнюючий (непродуктивний) кашель, задишка, бронхоспазм;
- дуже рідко: бронхоспазм, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільний пневмоніт.
З боку травної системи:
- часто: нудота, блювання, гастрит, біль у животі, діарея, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини;
- рідко: афтозні виразки внутрішньої поверхні слизової оболонки щік і язика, гіпербілірубінемія;
- дуже рідко: глосит, пептичні виразки, панкреатит, порушення функції печінки, холестаз (в т.ч. жовтяниця), гепатит, в т.ч. некротичний, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
З боку шкірних покривів:
- часто: шкірний свербіж, висип, алопеція;
- рідко: ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко: кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, фоточутливість у формі еритеми, пемфігоїдні реакції та ексфоліативний дерматит.
З боку опорно-рухового апарату:
- дуже рідко: міалгія, артралгія.
З боку статевої та сечовидільної системи:
- рідко: порушення функції нирок, поліурія, олігурія, часте сечовипускання;
- дуже рідко: нефротичний синдром, імпотенція, гінекомастія.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
- дуже рідко: нейтропенія/агранулоцитоз, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), анемія (апластична або гемолітична), тромбоцитопенія, лімфаденопатія, еозинофілія.
Загальні:
- нечасто: біль у грудях, слабкість;
- дуже рідко: лихоманка.
Лабораторні показники:
- дуже рідко: протеїнурія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації сечовини, креатиніну і білірубіну, підвищення гематокриту, лейкопенія, збільшення швидкості осідання еритроцитів.
- дуже рідко: аутоімунні захворювання і/або підвищення титрів антинуклеарних антитіл.
З боку нервової системи:
- часто: розлади сну, порушення смаку, запаморочення;
- рідко: сонливість, головний біль і парестезії, відчуття втоми, астенія, загальна слабкість;
- дуже рідко: сплутаність свідомості, депресія, цереброваскулярні порушення, включаючи інсульт і непритомність.
З боку органів чуття:
- дуже рідко: порушення зору.
З боку серцево-судинної системи:
- рідко: тахікардія, тахіаритмія, стенокардія напруги, відчуття серцебиття, виражене зниження АТ, периферичні набряки;
- дуже рідко: зупинка серця, кардіогенний шок, синдром Рейно.
З боку дихальної системи:
- часто: сухий, подразнюючий (непродуктивний) кашель, задишка, бронхоспазм;
- дуже рідко: бронхоспазм, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільний пневмоніт.
З боку травної системи:
- часто: нудота, блювання, гастрит, біль у животі, діарея, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини;
- рідко: афтозні виразки внутрішньої поверхні слизової оболонки щік і язика, гіпербілірубінемія;
- дуже рідко: глосит, пептичні виразки, панкреатит, порушення функції печінки, холестаз (в т.ч. жовтяниця), гепатит, в т.ч. некротичний, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, інтестинальний ангіоневротичний набряк.
З боку шкірних покривів:
- часто: шкірний свербіж, висип, алопеція;
- рідко: ангіоневротичний набряк;
- дуже рідко: кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, фоточутливість у формі еритеми, пемфігоїдні реакції та ексфоліативний дерматит.
З боку опорно-рухового апарату:
- дуже рідко: міалгія, артралгія.
З боку статевої та сечовидільної системи:
- рідко: порушення функції нирок, поліурія, олігурія, часте сечовипускання;
- дуже рідко: нефротичний синдром, імпотенція, гінекомастія.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
- дуже рідко: нейтропенія/агранулоцитоз, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), анемія (апластична або гемолітична), тромбоцитопенія, лімфаденопатія, еозинофілія.
Загальні:
- нечасто: біль у грудях, слабкість;
- дуже рідко: лихоманка.
Лабораторні показники:
- дуже рідко: протеїнурія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації сечовини, креатиніну і білірубіну, підвищення гематокриту, лейкопенія, збільшення швидкості осідання еритроцитів.
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Одна таблетка містить активну речовину: каптоприл 12,5 мг, 25 мг або 50 мг. Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кислота стеаринова.
Опис
Таблетки 12,5 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями.
Таблетки 25 мг і таблетки 50 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями і насічкою на одній стороні.
Опис
Таблетки 12,5 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями.
Таблетки 25 мг і таблетки 50 мг: круглі, злегка двояковипуклі таблетки білого кольору зі скошеними краями і насічкою на одній стороні.
